ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО » 455

455. Перепиши уривок з «Іліади», вставляючи пропущені літери та розділові знаки. Виділи маркером ускладнювальні компоненти. Усно поясни, чим ускладнені прості речення. Легко під хмарами гонить сполохано горлицю дику Й мечеться там на всі боки. А сокіл із клекотом хижим Швидко її настигає здобичі прагнутьчи серцем. Рвався так Ахілл уперед та вздовж іліонського муру З трепетом Гектор тікаючи дужими рухав коліньми. Мимо дозорного пагорба й смоков овіяних вітром Бігли вздовж муру міського обидва шляхом вони битим. До струменистих дежерел вже добігли вони. Дві криниці витоки звідти дають течії вирокового Скамандру. Теплою перша струмує водою і завжди парує Хмара над нею густа як дим лісового пожару. Друга ж і влітку холодним як лід струменіє потоком Наче той град крижаний або снігу завія студена. Поряд із ними просторі обкладені каменями гладко Гарні водойми… Завдання • Напиши есе на одну з тем. Використай у тексті щонайменше п'ять ускладнювальних компонентів. Підкресли їх. Незважаючи на стереотипи: чому ми всі трохи дивні і це нормально. Ми часто намагаємося бути «нормальними», не помічаючи, що саме в цьому прагненні втрачаємо свою унікальність. Кожна людина має свої маленькі дивності, які роблять її цікавою та неповторною. Хтось любить говорити сам із собою, інший збирає незвичні колекції, а хтось прокидається щодня о третій ночі, щоб малювати. На щастя, сучасне суспільство хоч і не завжди це визнає, але потроху цінує індивідуальність. Ми боїмося бути іншими, та саме це «іншість» часто стає нашою силою. Коли хтось дивується твоїм звичкам, замислися: це не осуд, а прояв твоєї неповторності. Життя стає цікавішим, коли ми приймаємо себе такими, якими є, а не такими, якими нас хочуть бачити інші. Навіть невеликі дивності можуть приносити радість та несподівані відкриття, якщо не ховати їх за маскою «пристойності». Тому кожна дивна риса — це частина сенсу нашого існування. І пам’ятай: чим більше приймаєш своїх дивностей, тим щасливішими стають ті, хто поряд.