Reader » Стр.191 (2.2)

Я подорожував лісом дуже повільно, бо хотів побачити все. Часто я проходив за день не більше двох миль. Вночі я іноді спав на дереві, а мій пес вартував унизу. Іноді я замикався в маленькій загороді, яку робив із довгих кілків. Я почувався доволі безпечно, бо ніщо не могло наблизитися до мене, не розбудивши мене. Вздовж узбережжя були тисячі черепах і повно морських птахів. Я не мав труднощів із пошуками їжі, яка була мені потрібна. Іноді я підсмажував на обід голуба, іноді — соковите м’ясо черепахи, іноді — козятину. Я харчувався по-царському. Одного дня мій пес впіймав козеня. Я підбіг і схопив його, не даючи поранити. У мене виникла чудова думка забрати його з собою додому. Тож я зробив для нього нашийник і повів його на мотузці, яка була в мене в кишені. Воно було зовсім дике і не хотіло йти. Воно завдало мені стільки клопоту, що я відвів його до свого літнього будиночка і залишив його там.