§ 6. Пряма мова - § 19. Ділові папери. Заява » Стр.23 (2)

Впр.2 А. Перепишіть речення й розставте розділові знаки. 1. У центрі кола стояв кумедно вбраний дядько, який горланив: «Хто переможе Велета, отримає кругленьку суму!». 2. «До речі, — зазирнув до купе провідник, — мені здається, зараз ваша станція, молоді люди». 3. «Ти плачеш?» — раптом озвалася за спиною тітонька Сніжана. 4. Софійка побачила вдалині дівчину з пранням на коромислі, упівголоса озвалася: «Не йди туди! Вернися додому! Біля води біда чекає!» 5. Дід якось нагадав вельможному за плату, але той лише розреготався й крізь сміх сказав: «То це ж, Дем’яне, завелика честь, коли пан винен мужикові! Чи тобі не досить її?» 6. «А для чого якомусь там опудалу така розкішна сомбрера? — міркував Федько, присипляючи свою совість. — Страхатиме горобців і без бриля, а Вітьці на відповідальне побачення позаріз треба... Та, зрештою, я не краду бриль, а тільки позичаю...» 7. «Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: «Ходімо спати, а завтра щось придумаємо». 8. «Не ймення тебе красить, а ти його краси,» — говорили козаки. 9. Батько звичайно в такім випадку грозив Павлусеві пальцем, а до Ганни промовляв: «Козир-дівка! Тебе лише в посли слати...»