§ 6. Пряма мова - § 19. Ділові папери. Заява » Стр.31 (ДЗ-Б)

Б. Напишіть коротке повідомлення (одна-дві сторінки) про екологічні проблеми в Україні в робочий зошит. Виберіть один із рядків вірша «Ще назва є, а річки вже немає...» як заголовок до вашої роботи. «Куди ти ділась, річенько?... Воскресни!» Зникнення малих річок — першопричина чи наслідок людської байдужості та недалекоглядності? В Україні приблизно 63 тисячі річок, і кожні 10 років ми губимо 5 тисяч малих річок, які зникають з карти України. Уявіть собі: п’ять тисяч річок! Це жахлива цифра. Вона означає, що через кілька десятків років протяжність усіх басейнів зменшиться майже удвічі! А значить, зменшиться кількість риби, водоплавної птиці, комах, а значить, навпаки збільшиться кількість шкідників, що призведе до всихання і зменшення кількості дерев, рослин, квітів та ін. Що ж є причиною такого екологічного лиха? Звичайно, першопричиною цього є безвідповідальність людей: ми будуємо будинки у заплавах річок, намиваємо пісок, зрубуємо в заплавах ліси, і річки замулюються. Ми бездумно винищуємо дерева, що тримають берегову лінію, внаслідок чого намул стікає до водойм, які замулюються і заростають водними рослинами, перетворюючись спочатку на болота, а згодом на заболочену місцевість, яка осушується і стає землями для сільськогосподарського вжитку, але вже, на жаль, не чистим, прозорим, блакитним плесом! Який сором, яка ганьба, що сьогодні пророчими стали рядки вірша Ліни Костенко: «Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають твої весни, І світить спека ребрами моста». Тому на нашу думку, сьогодні стоїть питання екологічної освіти у школі. Тому що без цієї основи ми ніколи не побудуємо екологічне суспільство, суспільство взаємоповаги і взаєморозуміння того, що кожен із нас є часточкою води, тож знищуючи воду, ми знищуємо себе!