Відповіді до підручника: Стр.16 (3)

Зразок виконання вправи.

1. Приблизна розповідь на тему «У вільний час я люблю…»

У вільний час я люблю слухати музику та гуляти з друзями. Часто граю у футбол на шкільному майданчику, це допомагає відпочити після уроків. Також мені подобається дивитися фільми й серіали, інколи читаю фантастичні книжки. У вихідні я люблю проводити час із родиною, грати в настільні ігри або просто спілкуватися.

2. Як має поводитися партнер, що активно слухає

Партнер сидить обличчям до мене, дивиться в очі, інколи киває головою, усміхається. Не перебиває, не відволікається на телефон. Інколи ставить уточнювальні запитання, наприклад: «А які саме фільми ти любиш?» або «Як часто ви граєте у футбол?». Використовує короткі слова підтримки: «розумію», «так», «цікаво».

3. Зразок переказу почутого

Я почув, що ти у вільний час любиш слухати музику й гуляти з друзями. Ти часто граєш у футбол на шкільному майданчику, це допомагає тобі відпочити після уроків. Ти також дивишся фільми й серіали, іноді читаєш фантастику. У вихідні тобі подобається проводити час із родиною, граючи в настільні ігри та спілкуючись.

4. Відповіді на запитання для обговорення

1) Які прийоми активного слухання продемонстрували партнер чи партнерка?

Партнер підтримував зоровий контакт, кивав головою, усміхався, іноді повторював важливі слова з моєї розповіді. Він ставив уточнювальні запитання і не перебивав, не переводив розмову на себе. Також використовував короткі слова підтримки: «так», «розумію», «цікаво».

2) Чого тобі бракувало, коли тебе слухали?

Мені трохи бракувало більшої емоційної реакції: хотілося б почути, що саме з моєї розповіді здалося партнеру найцікавішим. Інколи хотілося більше уточнювальних запитань, щоб відчувати, що він глибше зацікавився тим, що я розповідаю.

3) Що тобі було легше: розповідати, слухати чи переказувати? А що складніше?

Легше було розповідати про себе, бо я добре знаю свої захоплення. Достатньо легко було й слухати, коли спеціально звертав увагу на партнера. Найскладніше виявилося переказувати без записів, бо потрібно було запам’ятати головні думки й не переплутати послідовність.

4) Висновок про власні вміння у спілкуванні

Я вже вмію уважно слухати співрозмовника, підтримувати зоровий контакт, не перебивати й ставити деякі уточнювальні запитання. Умію стисло передавати головну думку почутого. Потрібно ще вчитися краще запам’ятовувати деталі розповіді, більше показувати емоційну підтримку співрозмовнику і впевненіше формулювати свої думки під час переказу.