Розділ 1. Українські землі складі Речі Посполитої » Стр.76 (2-Д)

Д. «Польське королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне тіло, одно зібрання, один народ... Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен він бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того чи того народу». Даний текст походить з історичних джерел і відноситься до розгляду питання про об'єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського. Він підкреслює необхідність формування єдиного органу влади для обох народів і об'єднання їх в одну неподільну структуру. Загалом, цитований текст відображає одну з думок та принципів, які лежали в основі унії Польського королівства та Великого князівства Литовського. Вона прагнула до політичної єдності, рівності і спільного представництва обох народів у владних органах, що сприяло збереженню союзу між двома країнами протягом певного часу.