ПРАКТИЧНА РИТОРИКА § 2 - § 7 » §6 (7.1)

1. Прочитайте речення й виконайте завдання. 1. Відлюблю, відспіваю, відплачу щиро й несміло. – градація, гіпербола 2. Душа полів, ти пам’ятаєш стерні? Оцю печаль, покинутість оцю. – риторичне запитання, персоніфікація 3. Я музу кличу не такую: веселу, гарну, молодую, — старих нехай брика Пегас. – антитеза, епітет 4. То невже ми повинні про це забути? Про мільйони марно загублених душ, знищених тогочасним режимом? Невже повинні мовчати перед дітьми? – риторичне запитання, гіпербола 5. Нехай ще раз усміхнеться серце на чужині, поки ляже в чужу землю, в чужій домовині. 6. Пропало, пройшло, пролетіло, минулося, щезло, спливло, лишень головешками тліло, лишень попелищем цвіло. – персоніфікація, епітети, повторення 7. Мир хатам, війна палацам. – антитеза, метонімія 8. Рання пташка росу п’є, а пізня — сльози ллє. – антитеза, епітет 9. Серце довго так страждало, я благав у неба ласки. Серце ласки так жадало, я благав у неба ласки, небо ласки не послало. – тавтологія, метафора, персоніфікація. Підкресліть граматичні основи. Б. Визначте в них тропи й риторичні фігури, запишіть їх наприкінці кожного речення (у дужках).