ВСТУП » 11





Перепишіть, уставляючи пропущені літери. 1. Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів. 2. Ми до Європи прагнемо, в котрій шанують слово кожного народу! 3. Мова — це дорожня карта культури народу. Вона розкаже, звідки цей народ прийшов і куди він іде. 4. Мова визначатиме образ і творчу спромогу України в сім’ї цивілізованих демократичних держав. 5. Горнутися до світового розмаїття мов, не знаючи й не шануючи рідного слова,— свідчення не культури, а дикунства. Яка роль у формуванні іміджу України у світі належить українській мові? Українська мова — окремий голос, що має всі підстави бути почутим на світовій арені. Її самобутність і чистота обумовлюють статус унікальної мови. Якщо українці не шануватимуть своєї мови, це навряд чи сприятиме її світовій репутації. Як ви розумієте вираз мова — дорожня карта культури? «Мова — дорожня карта культури» значить, що саме мова задає основні напрямки розвитку народу (збагачення культурних цінностей, освіта, удосконалення). Відповідальність кожного покоління в тому, який напрямок воно обрало: до нівеляції самобутності через зловживання запозиченнями; до надмірної чистоти з штучними заборонами еволюційних процесів у мові; чи до виваженого розвитку через плекання самобутності й не цурання виправданого запозичення. Чому українську мову порівняно з голосом у хорі народів? Голос асоціюється із правами (право голосу). Мати голос значить мати право на власну думку стосовно справ, які стосуються всіх. Дат и голос для висловлення власної позиції, до якої дослухатимуться інші, — вияв поваги. Щоб цей голос звучав гідно, треба його плекати, аби не втратити, і вдосконалювати, аби він звучав переконливіше. Обґрунтуйте вживання розділових знаків в останньому реченні. Дієприслівниковий зворот «не знаючи й не шануючи рідного слова» в середині речення з обох боків виділяється комами. Між підметом і присудком, коли один з них є інфінітивом, ставиться тире (горнутися... — свідчення). Кома перед протиставним сполучником а між однорідними додатками (не культури, а дикунства).





ВСТУП