ВСТУП » 8

Перепишіть текст, проілюструвавши висловлені в ньому думки самостійно дібраними (або взятими з попередньої вправи) прикладами. Занадто часте вживання іншомовних слів дехто вважає за ознаку освіченості. Досвід же свідчить, що любов до «вчених» слів часто приховує незнання рідної мови. Звісно, сучасна людина не може не вживати іншомовну лексику (зокрема, такі слова, як пролонгувати, лімітувати, калькуляція і т.д.). Проте надмірне вживання іншомовних слів, а тим паче козиряння цим уживанням, не прикрашає мову. Іншомовні слова треба вживати там, де без них не обійтися. Там же, де є можливість уживати свою лексику, треба вживати свою. Позначте в словах орфограми. Обґрунтуйте написання слів правилами. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником пишуться разом: занадто. Ненаголошений кореневий и перевіряється з допомогою ужити: уживання Закон милозвучності: вживання, вживати / уживання, уживати; вчених. Суфікс - анн(я): уживання, незнання, козиряння. Складне слово, утворене від словосполучення інша+мова, пишеться разом, сполучаючись через о: іншомовних. На початку слова пишеться і, а не и: іншомовних. Після н перед ж, ч, ш, щ м’який знак не пишеться: іншомовних. Складний займенник: дехто. Чергування приголосних т/ч: освіта-освіченості. Оглушення кінцевого дзвінкого приголосного під час вимови: досвід — досвіду, любов — любові. Оглушення кореневого дзвінкого приголосного перед глухим: свідчить — свідок. Спрощення групи приголосних с(т)н: звістка — звісно. Частка не з іменником, позначаючи одне поняття, пишеться разом: незнання. Частка не з дієсловами пишеться окремо: не прикрашає. Присудкове слово нема пишеться разом.