Відповіді до підручника: Стр.114

Сільське господарство світу

Ділимося своїми думками — проєкт про поширення сільськогосподарських культур

Можливий варіант проєкту.
1) Тема: «Як поширюються основні сільськогосподарські культури світу».
2) Об’єкти дослідження (групи ділять між собою):
- група 1 — пшениця й кукурудза;
- група 2 — рис і соя;
- група 3 — кава й чай;
- група 4 — пальмова й оливкова олія.
3) Етапи роботи:
- за атласом і підручником знайти головні країни‑виробники обраних культур;
- позначити їх на контурній карті або в презентації (карти, схеми);
- коротко описати природні чинники (клімат, ґрунти, вода), що сприяють вирощуванню цих культур у кожній групі країн;
- показати 1–2 соціально‑економічні чинники (рівень технологій, попит, експортна спеціалізація);
- підготувати 3–5 слайдів або плакат з висновками: у яких кліматичних поясах зосереджене виробництво культури та чому.
4) Захист: кожна група за 3–4 хвилини презентує свою культуру (карта + 2–3 головні причини її поширення). Найцікавіший, найнаочніший проєкт можна спрощено пояснити учням 7 класу (1–2 культури, основні чинники).

Перевіряємо себе, завдання 1

Приклади впливу природних чинників на зернове господарство.
1) Пшениця в Україні та Франції: помірний клімат із теплим літом, достатньо опадів, дуже родючі чорноземні та буроземні ґрунти забезпечують високі врожаї.
2) Рис в Індії та Китаї: тропічний і субтропічний вологий клімат, висока температура протягом року, мусонні дощі й можливість зрошення дозволяють вирощувати по два врожаї рису на рік.
3) Кукурудза в США (Середній Захід): жарке літо, середня кількість опадів і родючі прерійні чорноземи сприяють формуванню «кукурудзяного поясу» з дуже високою врожайністю.

Перевіряємо себе, завдання 2

Соціально-економічні чинники розвитку сільського господарства.
1) Рівень механізації й техніки: у США та країнах ЄС сучасна техніка, добрива, селекція й агрохімія дають високі врожаї за малої кількості працівників.
2) Ринки збуту та переробка: у густозаселених країнах (Китай, Індія) великий внутрішній попит і розгалужена мережа переробних підприємств стимулюють розвиток сільського господарства.
3) Державна політика й інфраструктура: субсидії, дешеві кредити фермерам, гарні дороги й елеватори (наприклад, у Канаді, Франції) зменшують витрати та підвищують конкурентоспроможність продукції.

Перевіряємо себе, завдання 3

Значна кількість населення Ефіопії, Чаду та Танзанії зайнята в сільському господарстві, тому що:
- ці країни малозіндустріалізовані, мало робочих місць у промисловості й сфері послуг, тому більшість людей виживає за рахунок землеробства й скотарства;
- переважають дрібні, малопродуктивні господарства з ручною працею, отже, для отримання навіть невеликого врожаю потрібна велика кількість працівників;
- традиційний сільський спосіб життя й слабкий розвиток освіти та міст стримують перехід людей в інші види діяльності.

Перевіряємо себе, завдання 4

Зональна спеціалізація сільського господарства.
- У вологих тропіках (країни Південно-Східної Азії, Центральної Африки, Амазонії) переважають плантації рису, какао, кави, бананів, пальмової олії — це культури, що потребують тепла й великої кількості опадів.
- У субтропіках Середземномор’я (Іспанія, Італія, Греція) спеціалізація на винограді, оливках, цитрусових, бо там м’яка зима, спекотне сухе літо.
- У помірному поясі (Європа, Україна, США, Канада) — «пояси» пшениці, кукурудзи, ячменю, цукрових буряків, соняшнику на родючих ґрунтах із достатнім зволоженням.
- У сухих степах, саванах і напівпустелях (Казахстан, Монголія, Сахель) домінує екстенсивне скотарство, бо рослинництво обмежене браком вологи.
Отже, по картах видно, що пояси поширення основних культур збігаються з кліматичними та ґрунтовими зонами Землі.

Перевіряємо себе, завдання 5

Країни-лідери в різних напрямах сільського господарства.
- Зернові:
• пшениця — Китай, Індія, Росія, США, Австралія;
• рис — Індія, Китай, Бангладеш, Індонезія, В’єтнам;
• кукурудза — США, Китай, Бразилія, Аргентина, Індія.
- Технічні культури:
• сорго — США, Нігерія, Індія;
• бавовна — Китай, Індія, Бразилія;
• цукрова тростина — Бразилія, Індія;
• ріпак — Канада, країни ЄС, Китай;
• кава — Бразилія, В’єтнам, Колумбія, Індонезія, Ефіопія;
• пальмова олія — Індонезія, Малайзія, Таїланд.
- Тваринництво (за обсягами продукції):
• м’ясо та молоко — США, Бразилія, Китай, країни ЄС (Франція, Німеччина);
• птахівництво — США, Бразилія, Китай;
• за чисельністю худоби — Індія, Бразилія, Китай.

Перевіряємо себе, завдання 6

Так, взаємозв’язок існує.
- В економічно розвинених країнах (США, країни ЄС, Канада) завдяки механізації, добривам, сучасним сортам і технологіям висока врожайність і продуктивність праці, при цьому в сільському господарстві зайнято мало населення.
- У бідніших країнах (Ефіопія, Чад, Танзанія) більшість населення працює в сільському господарстві, але через брак техніки, добрив і знань врожайність низька.
Отже, вищий рівень економічного розвитку зазвичай забезпечує більш продуктивне, інтенсивне сільське господарство.