Відповіді до підручника: Стр.117

Сільське господарство України

Запитання до мал. 1

Приклади до кожного чинника
1. Нестабільні погодні умови.
- 2022–2023 рр. посухи й спека в південних і східних областях (Одещина, Миколаївщина, Запоріжжя) зменшили врожай кукурудзи та соняшнику.
- Весняні заморозки 2023 р. у центральних областях пошкодили сади й виноградники.

2. Нестача працівників через залучення до оборони країни.
- Значна частина сільських чоловіків мобілізована до ЗСУ, багато сезонних працівників пішли служити — фермери скаржаться на брак механізаторів і робітників на жнивах.
- Частина працівників виїхала за кордон як біженці, що особливо відчутно для овочівництва й садівництва.

3. Втрати інфраструктури в зонах бойових дій.
- Руйнування елеваторів, складів і техніки в Харківській, Херсонській, Запорізькій областях внаслідок обстрілів.
- Заміновані та затоплені після підриву Каховської ГЕС поля на лівобережжі Дніпра, зруйновані системи зрошення.

4. Фінансові труднощі та відсутність інвестицій.
- Зростання цін на пальне, добрива й запчастини при одночасному падінні закупівельних цін на зерно робить посівну збитковою для багатьох господарств.
- Банки обережно кредитують аграріїв, вимагають високі застави; іноземні інвестори відкладають проєкти через воєнні ризики.

5. Обмеження експорту та дорожча логістика.
- Блокада й обстріли чорноморських портів (Одеса, Миколаїв, Чорноморськ) змусили вивозити зерно через західний кордон залізницею й автотранспортом, що значно дорожче.
- Постійні атаки РФ на портову й елеваторну інфраструктуру Дунайських портів (Ізмаїл, Рені) переривають експорт та підвищують страхові й транспортні витрати.

6. Спад виробництва в малих господарствах.
- Чимало дрібних фермерів на прифронтових територіях (Сумщина, Харківщина, Донеччина, Херсонщина) вимушено скоротили або повністю припинили обробіток через обстріли й мінування.
- Сімейні господарства не мають коштів на насіння, пальне та техніку, тому зменшують посівні площі або переходять лише на забезпечення власних потреб.

Висновок.
Усі ці чинники одночасно зменшують посівні площі й урожайність, підвищують собівартість продукції, послаблюють експортний потенціал і створюють загрозу продовольчій безпеці окремих регіонів. Для відновлення потрібні розмінування, відбудова інфраструктури, фінансова підтримка аграріїв та розвиток стійкіших до кліматичних змін технологій.