Відповіді до підручника: Стр.120

Сільське господарство України

Ділимося своїми думками — приклад зміни обсягів рослинництва

Розглянемо напрям рослинництва — вирощування соняшнику на олію.

1) Як змінювалися обсяги виробництва
- Умовні дані показують: у 2000-х рр. посівні площі та врожайність були відносно невеликими; у 2010–2020-х рр. відбулося різке зростання; після 2022 р. через війну спостерігається спад.

**Приклад статистичної таблиці (умовні дані)**

Рік	Площа посівів, млн га	Середня врожайність, т/га	Валовий збір, млн т
2000	3,0	1,2	3,6
2010	4,5	1,8	8,1
2020	6,5	2,3	14,9
2023	5,0	2,0	10,0

2) Чому відбулися ці зміни
- Зростання до 2020 р.: високий світовий попит на рослинні олії, вигідний експорт, родючі ґрунти степу й лісостепу, упровадження сучасної техніки та насіння, розвиток переробки (олійні заводи).
- Спад після 2022 р.: заміновані й окуповані землі, руйнування інфраструктури та елеваторів, проблеми з експортною логістикою через війну, фінансові труднощі аграріїв.

3) Як оформити діаграми
- Побудуйте стовпчикову діаграму валового збору: по осі X — роки (2000, 2010, 2020, 2023), по осі Y — валовий збір, млн т. Бачимо різке зростання до 2020 р. та спад у 2023 р.
- Можна додатково зробити лінійну діаграму врожайності (т/га) за тими самими роками, щоб показати вплив технологій на підвищення врожайності.

Перевіряємо себе — запитання 1

Сільськогосподарські угіддя України становлять близько 41,5 млн га, що дорівнює 19 % усіх сільськогосподарських угідь Європи, тоді як площа України — лише близько 6 % території Європи. Крім того, на Україну припадає приблизно 27 % усієї ріллі Європи, отже вона займає дуже значні площі орних земель на континенті.

Перевіряємо себе — запитання 2

Подальший розвиток зернового господарства потрібен для продовольчої безпеки України й світу, адже зерно — основа харчування людей і кормова база тваринництва. Україна має великі площі родючих чорноземів, вигідне розташування й традиційно сильні позиції на світовому ринку пшениці та кукурудзи, тому розвиток зернового виробництва забезпечує значні експортні доходи.

Перевіряємо себе — запитання 3

І Україна, і Польща розташовані в помірному кліматичному поясі, мають подібну тривалість вегетаційного періоду й можливість вирощувати зернові, технічні та кормові культури. Водночас у Польщі клімат більш вологий і м’якший під впливом Атлантики, а в Україні — континентальніший, із теплішим і посушливішим літом на півдні, тому там краще ростуть теплолюбні та посухостійкі культури (кукурудза, соняшник), а в Польщі — вологолюбні (лукові, кормові трави тощо).

Перевіряємо себе — запитання 4

Розвиток тваринництва України гальмують: воєнні дії та руйнування ферм, фідкомбінатів і транспортної інфраструктури; заміновані та зруйновані пасовища й поля кормових культур; нестача працівників через міграцію та мобілізацію; дефіцит інвестицій і кредитів; висока собівартість кормів та енергоносіїв. Усе це зменшує поголів’я тварин і робить галузь менш прибутковою.

Перевіряємо себе — запитання 5

Каховське водосховище забезпечувало зрошення сотень тисяч гектарів посушливих степових земель на півдні України (особливо в Херсонській області), що дозволяло вирощувати овочі, сади, виноград і високоврожайні зернові. Після його втрати різко зменшилися можливості зрошення, зросли ризики посух і засолення ґрунтів, упали врожаї, тож водні ресурси виявилися ключовими для продуктивності місцевого сільського господарства.

Перевіряємо себе — запитання 6

Завдяки великим площам родючих чорноземів, досвіду аграріїв і вигідному розташуванню біля основних ринків збуту Україна й надалі може залишатися одним з важливих постачальників продовольства у світі. Після відновлення інфраструктури, розмінування полів та інвестицій у сучасні технології й переробку частка української аграрної продукції (особливо продукції з доданою вартістю) на світовому ринку, ймовірно, зростатиме.

Досліджуємо світ навколо нас — завдання 1

Приклад виконання.
1) Перелік продуктів удома (умовно):
- Хліб — вироблено в Україні.
- Молоко — вироблено в Україні.
- Макарони — вироблено в Україні.
- Шоколад — вироблено у Швейцарії.
- Оливкова олія — вироблено в Іспанії.
2) Із 5 продуктів 3 мають українське походження, тобто приблизно 60 %.
**Висновок:** значна частина щоденних продуктів — українського виробництва, але для деяких товарів (кава, шоколад, оливкова олія, цитрусові) ми залежимо від імпорту, бо їх сировина не вирощується або майже не вирощується в Україні.

Досліджуємо світ навколо нас — завдання 2 (мініпроєкт)

Приклад мініпроєкту для умовної громади в лісостепу.
1) Вихідна ситуація: основні посіви — пшениця, кукурудза, соняшник; мало овочів і кормових культур, тваринництво скорочується.
2) Пропозиції щодо оптимізації структури посівів:
- Зменшити частку монокультури соняшнику, чергувати його з бобовими (горох, соя) та зерновими, щоб не виснажувати ґрунти.
- Збільшити площі кормових трав (люцерна, конюшина), кукурудзи на силос для підтримки молочного скотарства.
- Розширити вирощування овочів відкритого ґрунту (морква, буряк, цибуля, капуста) й ягід та садів поруч із містом для забезпечення місцевого ринку свіжою продукцією.
- Виділити частину площ під органічне виробництво без мінеральних добрив і пестицидів, орієнтоване на попит на екологічні продукти.
- Врахувати сучасні тенденції потепління: поступово впроваджувати нові теплолюбні культури (наприклад, квасоля, гарбузи пізніх сортів, можливо, спаржа), але зважати на водозабезпеченість.
3) Можливості збуту: продаж на місцевих ринках і в супермаркетах, переробка зерна та олійних на місцевих млинах та олійницях, створення невеликих кооперативів для експорту органічної продукції.

Працюємо з інформацією — завдання 1

Приклад виконання на основі окремих видів продукції.
1) Країни-лідери за виробництвом (за даними, наведеними в підручнику):
- Пальмова олія: Індонезія, Малайзія.
- Кава: Бразилія, В’єтнам, Колумбія.
- Рис: Індія, Китай.
- Кукурудза: США, Китай, Бразилія.
- Пшениця: Китай, Індія, Росія, США, Австралія.
- Соняшникова олія: Україна — один з головних експортерів у світі.
2) Вплив кліматичних умов на спеціалізацію країн:
- Тропічний вологий і субтропічний клімат із високими температурами та великою кількістю опадів (країни Південно-Східної Азії, Західної Африки, Латинської Америки) сприяє плантаційному вирощуванню пальмової олії, кави, какао, рису.
- Помірний клімат із родючими ґрунтами (США, Україна, Росія, країни ЄС) найкращий для пшениці, кукурудзи, ячменю, ріпаку, соняшнику.
- Сухі субтропіки й степові зони з теплим літом, але обмеженою кількістю опадів (частина Австралії, Казахстану, південь України) спеціалізуються на зернових і посухостійких технічних культурах.
Отже, спеціалізація країн у сільському господарстві безпосередньо залежить від температур, кількості опадів і тривалості вегетаційного періоду.

Працюємо з інформацією — завдання 2

Під впливом глобального потепління в Україні відбуваються такі зміни в географії вирощування культур:
- Південні й частково центральні області отримали змогу вирощувати нові теплолюбні культури (ківі, арахіс, батат, бавовна, спаржа, мигдаль, хурма, інжир), яких раніше майже не було.
- Тепліший і довший вегетаційний період сприяє просуванню кукурудзи та соняшнику на північ, у Лісостеп і навіть частково на Полісся.
- Через посухи й втрату Каховського водосховища на півдні збільшуються площі більш посухостійких культур, наприклад олійного льону.
- Зростає потреба в зрошенні та водозбережних технологіях, інакше ризики неврожаїв у степовій зоні підвищуються.
Отже, глобальне потепління змінює ареали сільськогосподарських культур в Україні, змушуючи аграріїв переходити до нових видів і сортів та активніше використовувати зрошення й сучасні технології.