Відповіді до підручника: Стр.110

Сільське господарство як вид економічної діяльності

Запитання до мал. 2, п. 1–2

1. Вплив окремих природних чинників (пояснимо переважно на прикладі пшениці й винограду):
- Якість ґрунтів — на родючих чорноземах пшениця дає високі врожаї, на бідних піщаних ґрунтах її майже не вирощують або отримують низький урожай.
- Сума активних температур — виноград потребує великої суми тепла, тому його розміщують у теплих районах півдня, а не в холодніших областях.
- Тривалість безморозного періоду — у районах із коротким безморозним періодом пізньостиглі культури (виноград, томати) не встигають дозріти, тому там вирощують більш холодостійкі культури (ячмінь, жито).
- Несприятливі метеорологічні явища (град, посухи, приморозки, сильний вітер) — ділянки, де часто бувають грози з градом або весняні заморозки, менш придатні для садів і виноградників, бо руйнується врожай.
- Ймовірність повторювання несприятливих явищ — у степах із регулярними посухами посіви пшениці ризикують загинути, тому потрібні стійкі сорти, зрошення або перехід до більш посухостійких культур.
- Наявність природних пасовищ і сінокосів — у районах із великими площами луків і степів розміщують переважно тваринництво (скотарство, вівчарство), а на ріллі вирощують кормові культури.
- Рельєф місцевості — на рівнинах зручно механізовано вирощувати пшеницю й томати; на схилах часто закладають виноградники, бо там краще прогрівається повітря й стікає зайва вода.
- Наявність водних ресурсів для штучного зрошення — у посушливих районах за наявності річок, водосховищ чи каналів можна зрошувати поля й вирощувати овочі, кукурудзу, кормові культури з високою врожайністю.
- Режим зволоження — пшениця потребує помірного зволоження: надмірна волога спричиняє хвороби, а нестача — пересихання й низький урожай, тому її розміщують у зонах із відповідним співвідношенням опадів і випаровування.
- Кількість опадів — там, де їх мало, без поливу вирощують лише посухостійкі культури (просо, сорго), а в районах із достатніми опадами можливі й більш вологолюбні культури (кукурудза, картопля).

2. У посушливих регіонах доступ до водних ресурсів для зрошення дає змогу:
- перетворювати напівпустелі та сухі степи на орні землі;
- вирощувати більш урожайні, вологолюбні культури (овочі, кукурудзу, фрукти), а не лише посухостійкі;
- підвищувати і стабілізувати врожаї, зменшуючи ризик загибелі рослин під час посухи.
Отже, зрошення різко розширює можливості сільського господарства в посушливих районах.