УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ » 558

558. І. Прочитайте текст. Які типи мовлення поєднано в ньому? Доведіть, що текст належить до художнього стилю. БАБУСЯ Опис, розповідь, роздум. Використання художніх засобів (порівнянь, епітетів, метафор); емоційне забарвлення мови. II. Завдання та запитання за текстом. 1. Знайдіть опис місцевості. На яких деталях автор зосереджує особливу увагу? Що вас найбільше вразило? Опис місцевості подано в другому абзаці: бабина хата, город, груші, барвінок. Автор зосереджує увагу на старій хаті, двох крилах городу, двох грушах, барвінку, що зеленіє навіть узимку. Найбільше вражає образ грушок, що «щовесни цвіли по–молодечому», і барвінку 2. Якою ви уявляєте місцевість, описану письменником? Чим вона подібна до тієї, яка є біля вашого будинку, або до тієї, яку ви могли бачити біля оселі когось із рідних, знайомих? Місцевість здається тихою, теплою, зеленою, із грушею, барвінком і старою хатою, що пахне спокоєм. 3. Знайдіть художні засоби, які використовує автор. Поясніть їхню роль у тексті. Порівняння: «тоненький, як дубова жердка», «немов дитячі очі землі дивилися на тебе довірливо». Епітети: «невеличка, висохла й тонка», «цукристі дички», «по–материнськи м’яке повітря». Метафори: «барвінок зацвітав... очі землі дивилися», «підперта, щоб не повтікали стіни». 4. Випишіть 6–8 означень разом зі словами, від яких вони залежать. Невеличка бабуся, смачний борщ, сухенький дід, щовесни цвітуть груші, цукристі дички. 5. Складіть складний план тексту. Зіставте його з поданим. I. Бабуся і дідусь 1. Зовнішність і характер бабусі. 2. Її кулінарні вміння й порядок за столом. 3. Спокійний характер дідуся. II. Рідна хата 1. Хата біля лісу й старі стіни. 2. Два крила городу і груші. III. Рослини біля дому 1. Барвінок узимку й навесні. 2. Бабусина любов до квітів. 3. Її обурення, коли хтось ламає рослини. IV. Взаємна любов до природи ІІІ. Прочитайте текст удруге. За планом стисло перекажіть прочитане (письмово), звернувши особливу увагу на опис місцевості. Скористайтеся пам’яткою, поданою нижче. Бабуся була невеличка, сухенька й тендітна. Вона чудово варила борщ, навчала їсти гідно та уважно. Дідусь був такий же худорлявий, як і бабуся, схожий на жердину в полотняній сорочці. Їхня стара хата стояла край лісу, глибоко вгрузла в землю, підперта стовпами. По обидва боки від неї тяглися городи з великими старими грушами, які щовесни густо цвіли, а восени засипали землю солодкими дичками. На городах ріс барвінок, який навіть узимку зеленів під снігом, а навесні зацвітав довірливо, наче дитячі очі дивилися із землі. Бабуся сердито реагувала на зірвані квіти або пошкоджені рослини, бо щиро любила все живе, що росло на її городі.