Відповіді до § 52. - § 75. » §70 (9.1)

1. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки при однорідних членах речення. Виконайте завдання. 1. Українці — давній народ, а мова їхня багатша та всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. 2. Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні шари духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня інтелектуальна та мисленнєва діяльність народу. 3. Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. 4. Мова — утілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за доступність мови, за багатство мови.... 5. Краще повільно та з помилками розмовляти власною мовою, ніж досконало мовою іншого народу. A. Підкресліть однорідні члени речення. B. Висловте свої міркування щодо поданої в останньому реченні думки (письмово, чотири–п’ять речень). Останнє речення підкреслює важливість використання власної мови, навіть якщо це супроводжується помилками чи повільністю. Ця думка вказує на те, що збереження мовної ідентичності і самовираження є важливими, навіть якщо вимагається більше зусиль. Це важливо для збереження культурної спадщини та національного самосвідомлення.