Відповіді до підручника: Стр.155
Готова відповідь до завдання Стр.155 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ
1
Зазначте передумови перетворень в Австрійській імперії в середині ХІХ ст.
Поразка революції 1848–1849 рр. і встановлення жорсткої реакції посилили внутрішню кризу імперії. У 1850–1860-х роках Австрія опинилася в міжнародній ізоляції: зіпсувала стосунки з Росією (Східна війна), Францією й Пруссією, зазнала поразки в австро-італо-французькій війні 1859 р., що спричинило утворення Італійського королівства. Масові антиурядові виступи, особливо в Угорщині, змусили уряд шукати конституційних реформ і компромісу з національними рухами.
2
Схарактеризуйте угорський національний рух у 1849–1863 рр.
Після поразки революції угорський національний рух не припинився: угорська еліта вимагала відновлення Конституції 1848 р. та автономії Угорщини. Державні збори відмовилися визнати «Лютневий патент» 1861 р., надіслали петицію імператору про повернення старої конституції; після розпуску зборів і запровадження надзвичайного стану опір тривав у формі політичної боротьби угорських лібералів проти централізації імперії.
3
Що зумовило австро-угорське зближення в 1860-х роках?
Австро-угорське зближення було наслідком послаблення позицій Австрійської імперії після зовнішньополітичних поразок і провалу конституційних реформ 1860–1861 рр. Імператор Франц-Йосип I шукав компромісу з угорським національним рухом, щоб урятувати монархію, а угорські ліберали, побоюючись занепаду країни й посилення слов’янських рухів, погодилися зменшити свої вимоги. Це привело до переговорів і укладення в 1867 р. угоди про створення дуалістичної монархії Австро-Угорщини.
4
Назвіть основні причини російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
Причинами війни були слов’янські повстання проти турецького панування в Боснії та Герцеговині й війна Сербії, Болгарії та Чорногорії з Османською імперією, які зазнавали поразок. Росія, прикриваючись захистом слов’ян і православних, прагнула посилити свій вплив на Балканах і в Чорноморських протоках Босфор і Дарданелли та відновити міжнародний престиж після поразки в Кримській війні.
5
Користуючись картою, схарактеризуйте основні події російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
У 1875–1876 рр. повстання в Боснії та Герцеговині й війна Сербії, Болгарії та Чорногорії з Туреччиною переросли в загальний балканський конфлікт. 24 квітня 1877 р. Росія оголосила війну Туреччині, її армія перейшла Дунай, вела бої в Болгарії, розгромила турецькі війська й звільнила всю територію Болгарії. На Кавказькому фронті російські війська здобули перемоги й захопили низку фортець. Наприкінці війни російська армія вийшла до Константинополя й зайняла Сан-Стефано поблизу столиці Османської імперії, змусивши Туреччину підписати мир.
6
Порівняйте основні положення Сан-Стефанського мирного договору та рішення Берлінського конгресу. Які рішення Берлінського конгресу свідчили про ослаблення позицій Росії на міжнародній арені?
За Сан-Стефанським договором створювалося велике автономне князівство Болгарія від Дунаю до Егейського моря; Боснія й Герцеговина отримували автономію в межах Османської імперії; Сербія, Чорногорія й Румунія ставали повністю незалежними та розширювали території; Росія повертала Південну Бессарабію й одержувала Батум, Ардаган, Карс і Баязет. Берлінський конгрес різко обмежив ці здобутки: Болгарію поділили на автономну Північну Болгарію та Східну Румелію, що лишалася в складі Османської імперії, а Македонію повернули Туреччині; території Сербії, Чорногорії та Румунії скоротили; Австро-Угорщина отримала право окупувати Боснію й Герцеговину; Росія змушена була повернути Туреччині фортецю Баязет. Саме ці поступки, урізання територіальних здобутків і допуск Австро-Угорщини на Балкани свідчили про ослаблення позицій Росії в європейській політиці.
7
Які з держав за Сан-Стефанським мирним договором стали незалежними?
За Сан-Стефанським договором повну державну незалежність отримали Сербія, Чорногорія та Румунія (з одночасним територіальним розширенням кожної з них).
8
Поясніть значення термінів і понять: «унітарна держава», «дуалістична монархія».
Унітарна держава — це форма державного устрою, за якої вся територія країни становить єдине ціле й поділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці без власного суверенітету, а влада зосереджена в центрі. Дуалістична монархія — це різновид конституційної монархії, у якій дві державні частини (наприклад, Австрія й Угорщина) мають власні парламенти, уряди й внутрішній суверенітет, але мають спільного монарха та деякі загальні органи для вирішення спільних справ (зовнішньої політики, армії, фінансів).
10
Схарактеризуйте особливості Австро-Угорської дуалістичної монархії за угодою 1867 р. У чому полягали її політичні переваги і недоліки?
За угодою 1867 р. Австро-Угорщина складалася з двох частин — австрійської та угорської, кожна мала власний парламент, уряд, адміністрацію, судову систему й внутрішній суверенітет, а спільні справи (зовнішня політика, армія, фінанси) вирішувалися загальноімперським урядом і радою спільних міністрів під керівництвом імператора. Перевагами були збереження монархії Габсбургів як «великої держави», відносна стабілізація ситуації в Угорщині та створення умов для модернізації й економічного зростання. Недоліками стали посилення влади імператора, домінування німців та угорців і нехтування правами інших народів імперії (слов’янських та ін.), що зберігало національні конфлікти.

11
Берлінський конгрес 1878 р. переглянув кордони на Балканах: він урізав територіальні надбання Сербії, Чорногорії та Румунії, але дозволив Австро-Угорщині окупувати Боснію та Герцеговину. Як ви думаєте, чому провідні європейські країни (насамперед Велика Британія, Австро-Угорщина, Німеччина, Франція) стали ініціаторами таких рішень?
Провідні держави прагнули обмежити посилення Росії на Балканах після її перемоги у війні та не допустити утворення великого блоку слов’янських держав під її впливом. Вони хотіли зберегти «баланс сил» у Європі, посилити власні позиції в регіоні (особливо Австро-Угорщини й Великої Британії щодо шляхів до колоній) і тримати Османську імперію та Балкани в зоні свого контролю.
12
У чому полягає значення історичного досвіду утворення Австро-Угорської дуалістичної монархії? Використовуючи додатковий матеріал, підготуйте повідомлення про вплив австро-угорської культури на українські землі.
Досвід утворення дуалістичної монархії показує, що компроміс між центральною владою і національними рухами (угорським) може тимчасово зберегти єдину державу й дати можливість для модернізації, але нерівноправне становище інших народів робить такий устрій нестійким. На українських землях у складі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Закарпаття) австро-угорська культура вплинула через розбудову міст (Львів, Чернівці), розвиток університетів, театрів, преси, формування політичних партій і громадських організацій та запровадження елементів парламентаризму, що сприяло зростанню освіченості й політичної активності українців, попри збереження національних утисків.
13
Історія і сьогодення свідчать про особливий інтерес Росії до балканських країн. Як ви вважаєте, які воєнно-стратегічні, політичні та економічні чинники визначають цей інтерес?
Воєнно-стратегічні чинники: прагнення контролювати Чорноморські протоки Босфор і Дарданелли й отримати вихід до «теплих морів», а також мати плацдарми для флоту й армії в південному напрямку. Політичні чинники: бажання посилити свій вплив серед слов’янських та православних народів, утвердитися як «захисник слов’ян» і велика європейська держава. Економічні чинники: контроль над важливими морськими шляхами, доступ до ринків збуту й сировинних ресурсів Балканського регіону.