Відповіді до підручника: Стр.161

Готова відповідь до завдання Стр.161 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.

Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

I. Знаю і систематизую нову інформацію

1

Запропонуйте варіанти заповнення схеми, які відображатимуть логіку історичного розвитку Японії в ХІХ — на початку ХХ ст.: «Режим самоізоляції Японії → ? → ? → Модернізація Японії».

Можливий варіант заповнення схеми:

Режим самоізоляції Японії → «Відкриття Японії» для іноземної торгівлі (насильницьке відкриття портів у 1850–1860‑х рр.) → Революція (реставрація) Мейдзі 1867–1868 рр. → Модернізація Японії.

2

Що зумовило занепад режиму сьогунату?

Занепад сьогунату зумовили внутрішня криза феодальної системи (послаблення влади сьогуна над даймьо, збідніння й невдоволення самураїв, обезземелення селян, розвиток товарно-грошових відносин) та зовнішній тиск західних держав, «насильницьке відкриття» Японії, яке показало її відсталість і підірвало авторитет сьогунської влади.

3

Назвіть основні події революції Мейдзі та громадянської війни в Японії.

  1. 1866 р. — утворення військового союзу князів південно-західних князівств, спрямованого проти сьогуна.
  2. Жовтень 1867 р. — вимога цих князів передати верховну владу імператорові.
  3. 9 листопада 1867 р. — сьогун Токугава Йосінобу передає свої повноваження імператору й подає у відставку.
  4. 3 січня 1868 р. — імператор Мейдзі переносить резиденцію до Едо (Токіо), проголошує маніфест про відновлення імператорської влади.
  5. 1868–1869 рр. — громадянська війна між військами, вірними сьогуну, і військами імператора; поразка сьогунських сил.
  6. Травень 1869 р. — остаточна ліквідація сьогунату й утвердження влади імператора Мейдзі.

4

Схарактеризуйте реформи в Японії 70–80-х років XIX ст.

Реформи Мейдзі 70–80-х років XIX ст. мали такий зміст:

  1. Адміністративна реформа — ліквідація князівств, поділ країни на префектури, керівники яких підпорядковувалися імператору.
  2. Станова реформа — створення нових станів (вища знать, рядове дворянство, простий народ), упровадження громадянської рівності й обов’язкових прізвищ.
  3. Військова реформа — запровадження загальної військової повинності, модернізація армії за європейським зразком, використання самурайського кодексу честі як основи дисципліни.
  4. Аграрна реформа — ліквідація феодальної власності князів на землю, дозвіл вільної купівлі-продажу землі, наділення селян землею як приватною власністю.
  5. Виробничо-фінансові реформи — уніфікація грошової системи (запровадження єни), створення Державного банку, нова податкова система, скасування цехових обмежень і регламентації професій.
  6. Релігійна реформа — проголошення синтоїзму державною релігією, одночасно гарантування віротерпимості.
  7. Судова реформа — створення судової системи європейського зразка, заборона тортур і кровної помсти, оновлення карного й цивільного права.
  8. Культурно-освітні реформи — запровадження загальної початкової освіти європейського зразка, розвиток преси й книгодрукування творів європейських авторів.

5

Які головні проблеми постали перед Японією на початку ХХ ст.?

На початку ХХ ст. перед Японією стояли головні проблеми: гостра нестача землі та перенаселення, потреба в нових ринках збуту й джерелах сировини для швидко зростаючої промисловості, а також конкуренція з європейськими державами, що штовхала країну до боротьби за колонії й сфери впливу в Азії.

6

Чим можна пояснити зростання агресивності зовнішньої політики Японії в останній третині XIX ст.?

Зростання агресивності зовнішньої політики Японії пояснюється тим, що після реформ Мейдзі вона швидко модернізувала промисловість, армію й флот, але відчувала брак сировини, землі та ринків збуту, тому, наслідуючи європейські імперіалістичні держави, намагалася розв’язати ці суперечності шляхом завоювань і встановлення контролю над Кореєю, Китаєм та іншими країнами Азії.

7

Які були наслідки японсько-китайської війни 1894–1895 рр.?

У результаті японсько-китайської війни 1894–1895 рр. за Сімоносекським мирним договором Японія отримала перші колонії — острів Тайвань і острови Пенхуледао, велику грошову контрибуцію від Китаю, а також широкі можливості для проникнення японського капіталу в економіку Китаю та Кореї, що значно посилило її міжнародні позиції.

8

Покажіть на карті країни, на які поширювалася зовнішня експансія Японії.

Зовнішня експансія Японії в другій половині XIX ст. і на початку ХХ ст. була спрямована насамперед на:
— Корею;
— Китай (особливо Маньчжурію та прибережні райони);
— Тайвань і острови Пенхуледао;
— Курильські острови та Південний Сахалін.

9

Поясніть значення термінів і понять: «сьогунат», «самурай», «доба Мейдзі».

«Сьогунат» — форма управління Японією у XII–XIX ст., за якої реальна влада в державі належала військовим правителям-сьогунам (великим феодалам), а імператор був позбавлений політичної влади.
«Самурай» — представник привілейованої військово-феодальної верстви дрібних японських дворян, професійний воїн, який ніс службу своєму сюзерену.
«Доба Мейдзі» — офіційна назва періоду правління імператора Мейдзі (1868–1912 рр.), коли в Японії було ліквідовано сьогунат, запроваджено конституцію та проведено глибокі реформи модернізації країни.

II. Обговоріть у групі

10

Яка з країн Європи (Франція, Велика Британія чи Німеччина) була найближчою до Японії за формою державного правління та політичною системою в цілому?

Найближчою до Японії за формою державного правління та політичною системою була Німеччина, оскільки японська конституція 1889 р. була укладена за німецьким зразком: існувала сильна монархічна влада імператора (подібно до кайзера), але водночас діяв парламент і певні громадянські права.

11

Як ви думаєте, чому самураї протидіяли здійсненню реформ 1870–1880-х років?

Самураї протидіяли реформам, бо ті руйнували їхнє станове привілейоване становище: скасовувались феодальні повинності селян на їхню користь, упроваджувалася загальна військова повинність замість самурайської монополії на військову службу, запроваджувалася громадянська рівність, а отже самураї втрачали традиційні доходи, владу і особливі права.

12

Сьогодні Японія — одна з високорозвинених країн світу. Як ви вважаєте, яку роль відіграли в цьому події останньої третини ХІХ ст.?

Події останньої третини ХІХ ст. — революція Мейдзі, проведення комплексу політичних, економічних, військових і освітніх реформ, індустріалізація та створення сучасної фінансової системи — заклали фундамент перетворення Японії з феодальної аграрної країни на промислову державу, здатну конкурувати з провідними західними країнами у ХХ ст.

13

Попрацюйте в дискусійних групах: визначте позитивні наслідки і ризики «відкриття Японії» провідними державами.

Позитивні наслідки: Японія отримала доступ до світової торгівлі й сучасних технологій, змогла запозичити європейський досвід державного управління, промисловості, фінансів і швидко модернізуватися. Ризики: нерівноправні договори й загроза перетворення на напівколонію, економічне розорення частини купців і ремісників через наплив дешевих іноземних товарів, посилення соціальної напруги та необхідність дорогої військової й економічної перебудови.

III. Мислю творчо й самостійно

14

Підготуйте короткі історичні есе: а) «Модернізація Японії в останній третині ХІХ ст.: досягнення і проблеми»; б) «Роль самураїв у житті японського суспільства до революції Мейдзі та після неї».

а) Модернізація Японії в останній третині ХІХ ст.: досягнення і проблеми.
Унаслідок революції Мейдзі та реформ 70–80-х років XIX ст. Японія за короткий час перетворилася з феодальної аграрної країни на централізовану національну державу з розвиненою промисловістю й сучасною армією. Було ліквідовано князівства й феодальну власність на землю, створено єдину адміністративну систему, запроваджено загальну військову повинність, конституцію, суди й освіту європейського зразка, уніфіковано грошову систему. Це дало змогу швидко здійснити індустріальну революцію, створити потужні банки й компанії та вивести Японію в число провідних держав Азії.
Разом із досягненнями модернізація породила низку проблем. Зберігалися соціальна нерівність і тяжкий становище значної частини селян і робітників, країна відчувала гостру нестачу землі, що посилювало внутрішню напругу. Прагнення вирішити економічні труднощі через колоніальну експансію штовхало Японію до агресивної зовнішньої політики й воєн, що в майбутньому призвело до нових конфліктів.

б) Роль самураїв у житті японського суспільства до революції Мейдзі та після неї.
До революції Мейдзі самураї були основою феодального ладу Японії: це була військова аристократія, що захищала володіння даймьо й підтримувала владу сьогуна. Вони мали привілеї, отримували доходи від селян, користувалися правом носити зброю й формували військово-феодальну етику, втілену в кодексі честі, який виховував відданість сюзерену, мужність і зневагу до смерті. Самураї визначали політику і вели боротьбу як усередині країни, так і проти зовнішніх ворогів.
Після революції Мейдзі станове становище самураїв змінилося: феодальні маєтки й привілеї були скасовані, запроваджено загальну військову повинність і громадянську рівність. Частина самураїв збідніла й втратила традиційні джерела доходу, тому вони нерідко виступали проти реформ. Водночас саме вихідці з самурайського середовища часто ставали офіцерами нової армії, чиновниками, підприємцями, перенісши у модернізовану Японію риси самурайської етики — дисципліну, почуття обов’язку та готовність служити державі. Таким чином, як колишній стан вони зникли, але їхні традиції істотно вплинули на формування культури й менталітету модерної Японії.