Відповіді до підручника: Стр.166
Готова відповідь до завдання Стр.166 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ
1
З якою метою європейці прагнули проникнути до Китаю? Як здійснювалися перші їхні спроби потрапити в цю країну?
Європейці прагнули проникнути до Китаю, щоб отримати доступ до вигідної торгівлі китайським шовком, чаєм, порцеляною та відкрити ринок збуту для своїх товарів. Перші спроби здійснювалися морськими експедиціями й посольствами та через торгові компанії, які намагалися добитися права торгувати в китайських портах і укладати договори з імператорським урядом.
2
У чому полягала сутність політики ізоляції цінської династії?
Політика ізоляції цінської династії полягала в максимальному обмеженні контактів Китаю з іноземними державами: забороні вільної торгівлі й поселення іноземців, допущенні обмеженої торгівлі лише в кількох портах під суворим контролем влади та забороні проникнення іноземних ідей і релігій. Така політика мала на меті зберегти традиційний лад і владу династії Цін.
3
Розкажіть про хід Першої та Другої опіумних війн.
Перша опіумна війна 1840–1842 рр. почалася після того, як китайська влада конфіскувала й знищила великі запаси опіуму в Гуанчжоу; Велика Британія направила ескадру, захопила низку портів, і через військову перевагу змусила Китай підписати Нанкінський договір, за яким відкривалися п’ять портів для британської торгівлі, виплачувалася контрибуція та передавався Гонконг. Друга опіумна війна 1856–1860 рр. розпочалася під приводом інцидентів із британським і французьким прапорами; англо-французькі війська знову висадилися в Китаї, захопили Гуанчжоу, потім Тяньцзінь і Пекін, примусивши уряд Цін укласти нові нерівноправні договори з розширенням прав іноземців, відкриттям нових портів і легалізацією опіумної торгівлі.
4
Які були передумови повстання тайпінів?
Передумовами повстання тайпінів були зубожіння селян і нестача землі, часті голоди й стихійні лиха, посилення податкового гніту та корупції чиновників, невдачі уряду Цін у боротьбі з іноземною агресією та зростання невдоволення маньчжурським пануванням. Додатковим чинником стало поширення серед населення релігійно-утопічних ідей керівника руху Хун Сюцюаня, який обіцяв створити «Небесне царство великого миру».
5
Назвіть цілі іхетуанів перед початком повстання. За яких обставин воно розпочалося?
Іхетуани ставили за мету вигнати іноземців із Китаю, знищити іноземні концесії та християнських місіонерів, а також зміцнити країну під владою династії Цін, діючи під гаслом «Підтримай Цін, знищ чужинців». Повстання почалося в 1899 р. у Північному Китаї в умовах посилення іноземної експансії, нерівноправних договорів, економічної кризи й стихійних лих, коли народні маси шукали виходу в насильницькому опорі чужоземцям і їхнім прихильникам.
6
У чому полягали сутність програми тайпінів та основні принципи побудови їхньої держави?
Програма тайпінів передбачала повалення маньчжурської династії Цін і створення «Небесного царства великого миру» із загальнонародною власністю на землю та її зрівняльним перерозподілом між селянськими сім’ями. Основними принципами були сувора дисципліна й теократичне правління, рівність чоловіків і жінок у розподілі праці, заборона опіуму, азартних ігор, проституції та деяких традиційних звичаїв (зокрема тугого бинтування ніг), опора на селянство як головну силу держави.
7
Розкрийте зміст трьох народних принципів Сунь Ятсена.
Перший принцип — націоналізм: повалення маньчжурської династії Цін і відновлення влади китайської нації в національно незалежній державі. Другий принцип — народовладдя: ліквідація монархії й установлення республіки з виборною владою та політичними правами громадян. Третій принцип — народний добробут: поступова націоналізація землі та запровадження прогресивного земельного податку для забезпечення більш справедливого розподілу багатств і поліпшення життя народу.
8
Якими були підсумки Сіньхайської революції 1911–1913 рр.?
Унаслідок Сіньхайської революції було повалено монархію династії Цін, проголошено Китайську Республіку й формально утверджено республіканський лад. Водночас Китай залишився напівколоніальною, напівфеодальною країною з роздрібленою владою, впливом іноземних держав і боротьбою між різними політичними угрупованнями, тож основні соціально-економічні проблеми не були розв’язані.
9
Поясніть значення термінів і понять: «тайпіни», «опіумні війни», «іхетуани», «Гоміньдан».
«Тайпіни» — учасники великого селянсько-релігійного повстання в Китаї 1850–1864 рр., що прагнули створити «Небесне царство великого миру». «Опіумні війни» — війни Великої Британії (згодом разом з іншими державами) проти Китаю в 1840–1842 та 1856–1860 рр., спричинені забороною опіумної торгівлі та спрямовані на відкриття китайських ринків. «Іхетуани» — члени народних таємних антиіноземних загонів у Китаї («загонів справедливості й злагоди»), що підняли повстання 1899–1901 рр. проти іноземців і християн. «Гоміньдан» — націоналістична партія Китаю, створена на основі організацій Сунь Ятсена, яка боролася за республіку й об’єднання країни.
11
Які були наслідки поразки Китаю в опіумних війнах?
Поразки в опіумних війнах змусили Китай підписати нерівноправні договори: відкриття багатьох портів для іноземної торгівлі, сплату великих контрибуцій, надання іноземцям екстериторіальних прав і передачу Гонконгу Великій Британії. Унаслідок цього Китай перетворювався на напівколоніальну країну, втрачаючи економічну самостійність і політичний суверенітет.
12
Як ви вважаєте, чому спроби здійснення реформ у Китаї в 1898 р. зазнали невдачі? Чому в Китаї не була здійснена модернізація в дусі революції Мейдзі?
Реформи 1898 р. зазнали невдачі, бо наштовхнулися на опір консервативних сил при дворі та в чиновницькому апараті, які боялися втрати влади й швидко організували переворот, скасувавши перетворення. Модернізація за зразком революції Мейдзі не відбулася через слабкість національної буржуазії, відсутність єдиного національного керівництва, глибоку залежність від іноземних держав і роздробленість країни, тоді як у Японії реформи проводилися згуртованою центральною владою, що контролювала ситуацію.
13
Як ви думаєте, чому імператорський двір спочатку надавав заступництво іхетуаням, а потім змінив свою позицію?
Спочатку імператорський двір підтримував іхетуанів, бо бачив у них силу, здатну спрямувати народне невдоволення проти іноземців і посилити позиції династії Цін у протистоянні з великими державами. Коли ж повстання вийшло з-під контролю, спричинило широкі руйнування, інтервенцію іноземних військ і загрозу самому трону, уряд був змушений дистанціюватися від іхетуанів і придушити їхній рух, щоб урятувати династію.
14
Поясніть, чому Китай викликав особливе зацікавлення у великих колоніальних держав. Що заважало китайцям успішно протистояти іноземним зазіханням на країну?
Китай приваблював колоніальні держави величезним внутрішнім ринком, багатими природними ресурсами, вигідним географічним положенням і традиційними товарами (шовк, чай, порцеляна), що забезпечували великі прибутки. Китайці не змогли успішно протистояти іноземним зазіханням через техніко-військову відсталість, корумпованість і слабкість уряду Цін, внутрішню роздрібленість і повстання, а також політику самоізоляції, яка завадила вчасно модернізувати армію й економіку.
15
Порівняйте Сіньхайську революцію в Китаї з європейськими революціями «Весни народів» 1848–1849 рр. Що в них спільного і відмінного?
Спільне: і Сіньхайська революція, і «Весна народів» були національно-визвольними та буржуазно-демократичними рухами, спрямованими проти феодальних режимів, за конституційні порядки, права громадян і національне самовизначення. Відмінне: «Весна народів» відбувалася в переважно європейських індустріалізованіших державах, мала одночасний, але короткий і переважно поразковий характер, тоді як Сіньхайська революція в аграрному Китаї безпосередньо повалила монархію Цін і привела до проголошення республіки, хоча й не ліквідувала напівколоніального становища країни.
16
Підготуйте повідомлення на тему «Основні принципи й особливості державного управління та повсякденного життя китайців у XIX ст.». Зауважте, у чому полягала відмінність китайської цивілізації в XIX ст. від європейської.
У XIX ст. Китай залишався абсолютною монархією з імператором на чолі й розгалуженим бюрократичним апаратом мандаринів, що добиралися через конфуціанські іспити та керували провінціями відповідно до традиційних норм. Державна ідеологія спиралася на конфуціанство, культ імператора й шанування предків, а повсякденне життя будувалося на патріархальній родині, покорі старшим, громадах і ремісничо-селянській праці з повільними змінами побуту. На відміну від європейської цивілізації з її індустріалізацією, парламентаризмом і ідеями індивідуальних прав, китайське суспільство залишалося переважно аграрним, традиційним і колективістським, з повільною модернізацією та слабким розвитком громадянських свобод.