Відповіді до підручника: Стр.149
Готова відповідь до завдання Стр.149 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§22 Російська імперія в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.
1
Упорядкуйте хронологічну послідовність подій історії Російської імперії: Столипінська аграрна реформа; «Кривава неділя»; Перша російська революція; Ліквідація кріпацтва; Російсько-японська війна; Східна (Кримська) війна. Поясніть причинно-наслідкові зв’язки між цими подіями.
Хронологічна послідовність подій:
- Східна (Кримська) війна (1853–1856) — 06.
- Ліквідація кріпацтва (селянська реформа 1861 р.) — 04.
- Російсько-японська війна (1904–1905 рр.) — 05.
- «Кривава неділя» (9 січня 1905 р.) — 02.
- Перша російська революція (1905–1907 рр.) — 03.
- Столипінська аграрна реформа (з 1906 р.) — 01.
Причинно-наслідкові зв’язки:
• Поразка в Східній (Кримській) війні виявила відсталість імперії й змусила владу провести «великі реформи», насамперед скасувати кріпацтво.
• Скасування кріпосного права та інші реформи прискорили розвиток капіталізму, але зберегли малоземелля селян і самодержавство, що породжувало нові соціальні й політичні суперечності.
• Поразки в російсько-японській війні загострили кризу самодержавства й стали безпосереднім поштовхом до «кривавої неділі» та початку Першої російської революції.
• Невдача революції змусила уряд шукати вихід «згори» і стала однією з головних причин проведення столипінської аграрної реформи як спроби розв’язати аграрне питання і послабити селянський рух.
2
Які соціально-політичні й економічні проблеми мала розв’язати революція 1905–1907 рр.?
Революція 1905–1907 рр. мала розв’язати такі проблеми:
• соціальні: поліпшення становища робітників (скорочення робочого дня, підвищення заробітку, право на страйки та профспілки), ліквідація залишків кріпацтва на селі;
• економічні: вирішення аграрного питання — наділення селян землею без грабіжницьких умов, скасування викупних платежів і обмежень селянської общини;
• політичні: обмеження самодержавства, запровадження конституційного ладу й загальнообраної Державної думи, надання громадянських прав і свобод;
• національні: послаблення або скасування національного гноблення неросійських народів імперії та зрівняння їх у правах.
3
Визначте, що спільного в наслідках Східної (Кримської) та російсько-японської (1904–1905 рр.) воєн для розвитку Росії.
Спільне в наслідках обох воєн:
• обидві поразки виявили військово-технічну й економічну відсталість Російської імперії порівняно з провідними державами;
• вони посилили кризу самодержавства, підірвали авторитет влади й загострили соціальне невдоволення;
• після Кримської війни це стало поштовхом до «великих реформ» 1860–1870-х рр., а поразка в російсько-японській війні спричинила революцію 1905–1907 рр. і нові реформи (зокрема столипінську).
4
Поясніть значення термінів і понять: «земство», «міська дума».
«Земство» — виборний орган місцевого самоврядування в повітах і губерніях Російської імперії, що опікувався місцевими справами (школи, лікарні, дороги, торгівля тощо).
«Міська дума» — виборний орган міського самоврядування, який керував розвитком і благоустроєм міста (комунальне господарство, вулиці, освіта, допомога бідним тощо).
5
Історики стверджують, що скасування кріпосного права стало історичним рубежем у багатовіковій історії Росії. Чи згодні ви з такою точкою зору?
Так, скасування кріпосного права справді стало історичним рубежем, бо ліквідувало феодальну залежність селян і відкрило шлях до модернізації економіки та суспільства. Після реформи 1861 р. почали розвиватися ринкові відносини, промисловість і нові соціальні верстви (буржуазія, робітничий клас), хоча багато суперечностей збереглося.
6
Чи можна вважати, що столипінські реформи були «продовженням» реформ 1860–1870 рр.? У чому полягає їхня спільність і відмінність?
Столипінські реформи частково можна вважати продовженням реформ 1860–1870-х рр., бо вони також були спробою «згори» модернізувати країну, зміцнити імперію й послабити соціальну напругу, насамперед у селі.
Спільність: обидва цикли реформ ініціювалися владою, були спрямовані на розвиток капіталістичних відносин, пом’якшення аграрного питання й створення соціальної опори самодержавству.
Відмінність: реформи Олександра ІІ скасували кріпацтво й водночас закріпили селянську общину та викупні платежі, тоді як Столипінська реформа руйнувала общину, заохочувала приватну селянську власність (відруби, хутори) й переселення; крім того, Столипін поєднував реформи з жорсткими репресіями проти революційного руху.
7
П. Столипін у промові 10 травня 1907 р. сказав: «…Супротивникам державності хотілося б обрати шлях радикалізму, шлях звільнення від історичного минулого Росії, звільнення від культурних традицій. Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія!». Як ви розумієте ці слова? Кому вони були адресовані? Чи могла Російська імперія на початку ХХ ст. уникнути революційних потрясінь?
Столипін протиставляє радикалів і революціонерів, які прагнули зруйнувати старий лад через «великі потрясіння», своєму курсові обмежених реформ, що мали зберегти «велику» й сильну державу; тобто він виправдовує еволюційні зміни зверху замість революції. Ці слова передусім були адресовані соціалістам, революційним партіям і їхнім прихильникам, а також депутатам Думи, які вимагали глибших перетворень.
Повністю уникнути потрясінь імперія навряд чи могла, бо надто глибокими були соціальні, національні й політичні суперечності та наслідки поразок у війнах. Лише раннє й послідовне обмеження самодержавства та реальні демократичні реформи могли б пом’якшити або відстрочити революційний вибух, але цього зроблено не було.