Відповіді до підручника: Стр.63
Готова відповідь до завдання Стр.63 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Липнева монархія
Поміркуймо! (король-громадянин)
Відомо, що, прийшовши до влади, Луї-Філіпп почав називати себе «королем-громадянином». Поміркуйте, що означало це самовизначення і які зміни в суспільстві воно відображало.
Самовизначення «король-громадянин» означало, що Луї-Філіпп прагнув показати свою близькість до міщанства й буржуазії, відмову від показної аристократичної відокремленості та абсолютизму. Воно відображало зростання ролі буржуазії й громадян, посилення значення конституційних свобод і парламентської форми правління.
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом цього пункту, проаналізуйте внутрішню політику Липневої монархії та визначте переваги і недоліки правління Луї-Філіппа Орлеанського. Назвіть особливості розвитку Франції в цей період, які свідчили про можливість нової революції в країні.
Внутрішня політика Липневої монархії: встановлення конституційної монархії, зниження майнового й вікового цензів і збільшення числа виборців, відмова від «божественного права монархів», скасування цензури й проголошення свободи друку, позбавлення католицизму статусу державної релігії, очищення апарату та армії від крайніх реакціонерів, опора на інтереси великої буржуазії. Переваги правління Луї-Філіппа: розширення (хоч і обмежене) виборчих прав, закріплення основних громадянських свобод, стабілізація конституційної монархії, сприяння індустріалізації, розвитку машинобудування, металургії, текстильної промисловості та будівництва залізниць. Недоліки: вузьке виборче право й фактичне панування великої буржуазії, збереження глибокої соціальної нерівності, ігнорування інтересів робітників і селян, корупція й закритість влади, схильність до придушення радикальної опозиції. Особливості розвитку Франції, що вказували на можливість нової революції: швидке промислове зростання й формування численного робітничого класу за умов низької оплати праці й важкої експлуатації, періодичні економічні кризи й безробіття, невдоволення дрібної буржуазії та інтелігенції політикою «короля-буржуа», посилення опозиційних сил (республіканців, легітимістів, бонапартистів) і зростання соціальної напруженості.