Відповіді до підручника: Стр.66
Готова відповідь до завдання Стр.66 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Франція та Австрійська імперія (реставрація)
1
У чому полягали особливості індустріальної революції у Франції?
Індустріальна революція у Франції розгорталася в основному в період Липневої монархії й охопила передусім текстильну, металургійну промисловість, машинобудування та будівництво залізниць, але почалася пізніше й ішла повільніше, ніж у Великій Британії. Її темпи стримувало відставання сільського господарства й дешевизна праці селян, через що впровадження машин на селі було невигідним.
2
Назвіть причини й рушійні сили Липневої революції.
Причини: загострення економічної кризи 1826 р., реакційна політика Карла X, спроба державного перевороту через ордонанси 1830 р. (скасування гарантій Хартії 1814 р., відновлення цензури, розпуск Палати депутатів, зміна виборчого цензу). Рушійні сили: міські робітники й ремісники, студенти, частина інтелігенції та «промислової» буржуазії, які організували маніфестації й барикадну боротьбу в Парижі.
3
Чим була викликана поява опозиції до Липневої монархії?
Опозиція до Липневої монархії виникла через те, що режим Луї-Філіппа захищав інтереси вузького прошарку великої буржуазії, зберіг високі виборчі цензи й не розв’язував соціальних проблем робітників і селян. Це викликало невдоволення демократичних кіл, республіканців, бонапартистів і частини дрібної буржуазії, які вимагали глибших політичних і соціальних реформ.
4
Чим Липнева революція 1830 р. відрізнялася від Французької революції кінця XVIII ст.?
Французька революція кінця XVIII ст. була тривалою й радикальною, зруйнувала феодальний лад і абсолютну монархію та привела до республіки й глибоких соціальних змін. Липнева революція 1830 р. була коротким міським повстанням, спрямованим головно на зміну династії й політичного курсу: вона лише замінила Бурбонів на Орлеанів і відновила конституційну монархію, закріпивши владу буржуазії без кардинального ламання суспільного ладу.
5
Визначте особливості економічного та політичного розвитку Австрії в першій половині ХІХ ст.
Економічно Австрійська імперія розвивалася повільно: індустріалізація відставала, але все ж будувалися залізниці, телеграфні лінії, судноплавні шляхи, зростали окремі промислові центри й була створена Академія наук. Політично це була абсолютна монархія Габсбургів із сильною бюрократією й армією; канцлер К. Меттерніх проводив реакційну політику, спрямовану проти революційних, ліберальних і національно-визвольних рухів, підігріваючи суперечності між підвладними народами в багатонаціональній імперії.
7
Чому Липнева монархія виявилася нежиттєздатною та була повалена під час революції 1848 р.?
Липнева монархія спиралася на вузьке коло фінансової та промислової буржуазії, обмежувала виборчі права й не розв’язувала соціальних проблем робітників і селян, що спричинило зростання опозиції знизу. Економічна криза кінця 1840-х років і заборона політичних банкетів стали приводом до масового повстання 1848 р., яке цю монархію й повалило.
8
Чому Австрію називали багатонаціональною імперією?
Австрійську імперію називали багатонаціональною, бо в ній, окрім австрійських німців, жили великі маси угорців, чехів, словаків, українців, хорватів, словенців, румунів, італійців та інших народів, які мали різні мови й культуру. Усі ці народи підлягали владі династії Габсбургів, не маючи власних національних держав.
9
К. Меттерніх писав: «Представницьке правління — це інструмент, на якому можуть грати лише чудові музиканти, настільки він є важким і капризним». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Чи вважаєте ви, що сам К. Меттерніх був «чудовим музикантом», який використовував «інструмент» представницького правління?
Частково можна погодитися: представницьке правління справді потребує високої політичної культури й уміння досягати компромісів. Але Меттерніх робив ставку не на представницькі установи, а на абсолютну монархію та репресії, тому його навряд чи можна назвати «чудовим музикантом» цього інструмента: його система лише відкладала реформи й зрештою не витримала випробування революцією 1848 р.
10
Коли в липні 1830 р. було здобуто перемогу над Карлом Х, на стінах будинків Парижа розклеїли текст маніфесту з закликом визнати герцога Орлеанського «королем-громадянином» і вручити йому корону від імені народу. Хто міг бути автором цього маніфесту? Кому вдалося здобути перемогу в липні 1830 р., а кому — скористатися цією перемогою?
Автором такого маніфесту міг бути представник ліберальної буржуазії чи опозиційний журналіст, який підтримував Орлеанський дім і прагнув компромісу між монархією та новим суспільством. Безпосередню перемогу в липні 1830 р. здобули парижани — робітники, ремісники, студенти, дрібні підприємці, що билися на барикадах, але скористалася нею насамперед велика буржуазія, яка посадила на трон Луї-Філіппа як «короля-громадянина».
11
Дайте оцінку постаті К. Меттерніха. Чимало істориків вважають, що без його допомоги Австрія не змогла би проіснувати до 1918 р. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою?
Клемент Меттерніх був талановитим дипломатом і впливовим державним діячем, який упродовж десятиліть підтримував стабільність і цілісність багатонаціональної Австрійської імперії, стримуючи революційні та національно-визвольні рухи. Частково можна погодитися, що без такої політики імперія розпалася б раніше, але його курс на придушення свобод і національних прагнень лише відкладав неминучі зміни й загострював суперечності, тому успіх Меттерніха був тимчасовим і дорого коштував підвладним народам.
12
Політично активні поляки в Австрії мали значно ширші права, ніж українці. Чому такий хід подій був на руку Австрійській державі, яка всіляко експериментувала такою політикою і з іншими народами?
Австрійській владі було вигідно надавати полякам ширші політичні права, ніж українцям, щоб спиратися на польську еліту як на посередника й опору свого панування в Галичині. Така політика «поділяй і володарюй» протиставляла поляків і українців, послаблювала можливість їх спільного національного виступу проти імперії й давала уряду змогу маневрувати між різними народами.