Відповіді до підручника: Стр.60
Готова відповідь до завдання Стр.60 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§9 Велика Британія — «майстерня світу»
1
Чому Велику Британію в 50–60-ті роки ХІХ ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром»?
Її називали «майстернею світу», бо в країні виробляли близько 45 % промислової продукції світу й вона експортувала машини та фабричні товари майже в усі країни. «Світовим перевізником» Британія була завдяки найпотужнішому торговельному флоту та розвитку залізниць, що забезпечували світову торгівлю. «Світовим банкіром» — тому що Лондон став головним фінансовим центром, а фунт стерлінгів — основною валютою міжнародних розрахунків.
2
Якими були особливості політичної системи Великої Британії?
У Британії діяла парламентська монархія: виконавчу владу здійснювали монарх і уряд, відповідальний перед парламентом. Парламент був двопалатним (Палата громад і Палата лордів) і обирався на основі майнового цензу. Склалася стійка двопартійна система (консерватори й ліберали), де одна партія формувала уряд, а інша виступала «опозицією Її Величності».
3
Назвіть основні передумови парламентських реформ і чартистського руху у Великій Британії. У чому полягала їх суть? Якими були їх основні наслідки?
Передумови: швидка індустріалізація й зростання міст, нерівномірне представництво в парламенті («гнилі містечка» та майже безпредставні промислові центри), вузьке виборче право й політичні права лише заможних верств.
Суть реформ і чартизму: перша парламентська реформа 1832 р. розширила коло виборців-власників, ліквідувала більшість «гнилих містечок» і створила нові округи в промислових містах; чартистський рух вимагав через «Народну хартію» загального виборчого права для чоловіків, рівних округів, таємного голосування, оплати праці депутатів, скасування майнового цензу й щорічних виборів.
Наслідки: посилилася роль Палати громад і буржуазії, було закріплено принцип «відповідального уряду» та легалізовано тред-юніони; друга парламентська реформа 1867 р. далі розширила виборче право (понад половина дорослих чоловіків), що сприяло формуванню громадянського суспільства й зменшило ризик революцій.
4
Поясніть значення основних понять параграфа підручника: «парламентська реформа», «чартистський рух», «тред-юніони», «домініон».
Парламентська реформа — це зміни виборчої системи та складу парламенту, які розширюють виборче право і роблять представництво в країні більш справедливим (як реформи 1832 і 1867 рр. у Великій Британії).
Чартистський рух — перший масовий робітничий рух у Британії 1830–1850-х рр., учасники якого через «Народну хартію» вимагали загального виборчого права для чоловіків та інших демократичних реформ.
Тред-юніони — професійні спілки (профспілки) робітників у Великій Британії, що захищали їхні економічні та соціальні інтереси.
Домініон — фактично самостійна держава в складі Британської імперії, яка визнавала британського монарха главою держави й мала свого генерал-губернатора (наприклад, Канада після 1867 р.).
6
З 1850 до 1870 р., збільшивши вп’ятеро експорт машин, Велика Британія у відносинах з іншими країнами добивалася взаємного скорочення мит на товари, що ввозилися. Що спричинило таку політику?
Британія мала найпотужнішу промисловість світу й була зацікавлена у вільному доступі своїх дешевих фабричних товарів на закордонні ринки. Тому вона скасувала протекціонізм (зокрема «хлібні закони») і домагалася взаємного зниження мит, щоб зміцнити своє монопольне становище як головного постачальника машин та промислових виробів.
7
Систему двох партій у Великій Британії сучасники називали «системою гойдалок»; партія, яка не була на той момент при владі, називала себе «опозицією Її Величності». Як ви розумієте вислови «система гойдалок» та «опозиція Її Величності»?
«Система гойдалок» означає, що дві головні партії (консерватори й ліберали) по черзі приходили до влади й переходили в опозицію, не руйнуючи самої політичної системи. Вираз «опозиція Її Величності» підкреслює, що навіть опозиційна партія залишається лояльною до монархії й держави загалом, критикує лише уряд і пропонує інший курс розвитку.
8
У середині XIX ст. Велика Британія була економічно найрозвиненішою країною світу, її громадяни мали найширші демократичні свободи. Як ви думаєте, який взаємозв’язок існував між рівнем економічного розвитку й політичними порядками Британії?
Високий рівень економічного розвитку створив сильну буржуазію та організоване робітництво, які вимагали участі в політиці й захисту своїх прав. Щоб уникнути соціальних вибухів і зберегти лідерство, правлячі кола йшли на парламентські та соціальні реформи, поступово розширюючи виборчі права й демократичні свободи.
9
На основі аналізу внутрішньої політики урядів Великої Британії поясніть, чому британцям вдалося уникнути революцій.
Уряди Великої Британії вчасно проводили реформи зверху: парламентські реформи 1832 і 1867 рр. розширювали виборче право й посилювали роль Палати громад, а фабричні закони, скасування «хлібних законів» і легалізація тред-юніонів поступово поліпшували становище робітників. Завдяки цьому соціальне невдоволення випускалося через легальні політичні й профспілкові форми боротьби, а не через революційні вибухи.
10
Пригадайте або дізнайтеся визначення поняття «громадянське суспільство». Доберіть з тексту параграфа історичні факти, які підтверджують, що у Британії в першій половині ХІХ ст. формувалося громадянське суспільство.
Громадянське суспільство — це сфера самостійної активності громадян та їхніх об’єднань, які впливають на державу й захищають свої права незалежно від влади.
Історичні факти з параграфа:
• масова участь громадян у чартистському русі й поданні багатомільйонних петицій до парламенту;
• діяльність тред-юніонів як законних професійних організацій робітників;
• боротьба різних суспільних груп за парламентські реформи 1832 і 1867 рр. та підтримка принципу «відповідального уряду»;
• існування й конкуренція двох масових партій — консервативної та ліберальної, що спиралися на виборців.
11
Лорд Г. Пальмерстон говорив: «У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси». Як ви думаєте, що криється в цьому твердженні? Чи діє воно в сучасній системі міжнародних відносин?
Фраза означає, що зовнішня політика Британії будувалася не на постійній симпатії чи ворожнечі до окремих держав, а на захисті національних інтересів, тому союзники й суперники могли змінюватися. У сучасній міжнародній політиці більшість держав так само керується насамперед власними інтересами й безпекою, тож ця теза загалом залишається актуальною.