Пряма і непряма мова » 74

Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та вписуючи пропущені літери. 1. Мамині руки просять: «Думайте». Хліб на столі промовляє: «Думайте». Зламане дерево квилить: «Думайте». Рідна земля вимагає: «Думайте». 2. «Я такий, що і в камінь вросту, — любив казати один із моїх односельців. — Ми - українці — справді такі». 4. «Українцями будьмо, — прошу вас усіх. — Убиймо в душі малороса!» 5. Не говори: «В нас мова солов’їна, бо ж мова вища за пташиний спів!». Які риси людини намагаються підкреслити, називаючи її малоросом? Розкажіть про походження такого назвиська. Малоро́си (також малору́си, малоросія́ни, (рос. малоро́ссы, малороссия́не, малоро́сы, малору́сы) — етнонім українців у Російській імперії. Також вживається, як шовіністична назва щодо українців. До входження Козацької держави під протекторат Московського царства, після Переяславської ради 1654 року, цей термін, як етнонім не вживався, натомість вживалася назва «русини». Термін «малороси» походить від топоніму Мала Русь. Назва Мала Русь виникла у на початку XIV століття у Візантії для визначення Галицько-Волинської держави. Утворена з Малої Руси назва Малоросія почала вживатися з XVII століття, але стосувалася тільки Лівобережної України — Гетьманщини. У XIX на початку XX століть у Російській імперії назву Малоросія застосовували, як до всієї України так і лише для лівобережних Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній.