Відповіді до підручника: Стр.86 (8)

Стецько – парубок із заможної селянської родини, простакуватий, обмежений розумово, трохи лінивий, дуже залежний від волі батька. Він слухняний, полохливий, любить поїсти, не вміє самостійно приймати рішення, зате добродушний і незлобивий.

Комічність образу створюють його мова й поведінка. Смішно, як він скаржиться Олексієві, що змушений женитися, бо так наказав батько: «Оженися, каже, дурню, таки оженися». Кумедна його розповідь про те, як зі старостами «по всьому за-Харкову й усю Заїківку й Москалівку виходили», але жодна дівчина не погодилася. Викликає сміх його боягузтво й наївність: почувши погрозу Олексія, він вигадує, що «з хусткою та залізу аж у солому. Трясця там знайдеш!». Дуже смішна й сцена сватання, коли Стецько урочисто каже: «Спасибі матері... що вчила батька спати...», а замість хустки хапає накритого гарбуза й стоїть, роззявивши рота.

Попри те, що Стецько смішний, до нього можна відчувати співчуття. Він не злий, а безпорадний, ним легко керують батько й свати, дівчата його не хочуть, над ним часто насміхаються. Тому сміх над Стецьком поєднується з жалем до простої людини, яка не вміє захистити себе й свою гідність.