Відповіді до підручника: Стр.101 (5)

Група 1. Соціальні взаємини й спілкування.

На ярмарок з’їжджаються селяни з навколишніх сіл, приїжджі пани, козаки, цигани, купці, шинкар. Люди постійно торгуються, вихваляють свій товар, гучно сперечаються за ціну, жартують, інколи намагаються перехитрити одне одного. Ярмарок стає місцем знайомств і сватання: тут Грицько зближується з Параскою, циган обіцяє допомогти йому засватати дівчину, куми й сусіди збираються разом, пліткують, веселяться. Мова учасників емоційна, з вигуками, прислів’ями, жартами й лайкою, лунають пісні й вигуки, що підкреслює народний, живий характер спілкування.

Група 2. Місце проведення ярмарку й події на ньому.

Ярмарок відбувається біля села Сорочинці на великому майдані, куди звідусіль з’їжджаються люди. Усе простір заповнений рядами яток, возами, гуртами худоби, натовпом покупців і продавців. Автор порівнює ярмарок з водоспадом, вихором звуків і барв, підкреслюючи рух, шум, натовп. Тут одночасно йдуть торги, лунає музика, танцюють, п’ють і частуються, відбуваються сварки й жарти, з’являються й містичні події, пов’язані з червоною свиткою. Усе це створює враження гомінкого, трохи безладного, але веселого народного свята.

Група 3. Побутові деталі й український колорит.

У повісті багато деталей селянського побуту. В одязі згадуються різні свитки (червона свитка як містичний предмет, біла свитка Грицька, сірячинна свитка музики), плахти й ряднина, чоботи, хустки, червона стрічка Параски, весільні «червоні чобітки». Описано сільські хати, солом’яні стріхи, світлицю з лежанкою, глечики та інший посуд, залізання поповича на дошки під стелею, глечик замість шапки в Черевика. Знаряддя праці й господарства подано через кобилу, волів, вози, ятки з товаром. У тексті згадуються страви та продукти (жито, вареники), корчма, де рахують гроші й частуються. Усі ці побутові подробиці разом із піснями, танцями, жартами створюють яскравий український колорит ярмарку й показують повсякденне життя селян того часу.