Відповіді до підручника: Стр.174

Машинобудування України в умовах глобалізації

Перевіряємо себе (1–4)

1. До 2022 р. машинобудування України мало розгалужену структуру: важке (обладнання для металургії, добувної промисловості, енергетики), транспортне (локомотиви, вагони, автомобілі, судна, літаки), сільськогосподарське машинобудування, виробництво військової техніки, авіаційної та ракетно-космічної техніки, електротехнічне й електронне машинобудування. Географічно головні центри були на сході, півдні й у центрі країни: Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми, Краматорськ, Донецьк, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Кам’янське, Київ, Львів, Миколаїв, Херсон, Кременчук, Черкаси тощо. Переваги: повний спектр галузей, потужна сировинна й металургійна база, кваліфіковані кадри та наукові установи, вигідне транспортно-географічне положення, значний експортний потенціал. Проблеми: зношені основні фонди, висока енергоємність, залежність частини виробництв від кооперації з Росією, нерівномірна концентрація підприємств у промислових регіонах, нестача інвестицій у модернізацію.

1. Після початку широкомасштабного вторгнення частина підприємств була зруйнована або зупинена (Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Дніпро, Одеса та ін.), втрачено окремі заводи на окупованих територіях, порушилися коопераційні зв’язки й експорт. Частину виробництв релокували до безпечніших західних областей, багато заводів переорієнтувалися на випуск військової техніки, ремонти та модернізацію озброєння. Різко зросла роль міжнародної співпраці: з’явилися спільні українсько-європейські та українсько-американські проєкти з ремонту й виробництва бронетехніки, артилерії, безпілотників, кораблів тощо.

1. Нині українське машинобудування насамперед орієнтується на оборонно-промисловий комплекс: виробництво та ремонт бронетехніки, артилерійських систем, боєприпасів, безпілотників, засобів ППО й РЕБ. Важливими залишаються транспортне машинобудування (локомотиви, електротранспорт, легкові автомобілі на заводі «Єврокар»), авіа- та ракетно-космічні розробки, енергетичне машинобудування, високотехнологічна електроніка й системи зв’язку, де активно використовується потенціал ІТ-сектору.

1. Для інтеграції в світові ринки ключові: перехід на міжнародні технічні стандарти, зокрема стандарти НАТО й ЄС (сумісність озброєнь, вимоги до безпеки й якості), упровадження систем менеджменту якості (наприклад, за стандартами ISO), використання сучасних цифрових технологій проєктування й виробництва (автоматизація, роботизація, 3D-друк, «розумні» фабрики), енергоощадні та екологічно безпечні технології. Важливим є також включення підприємств у глобальні ланцюги постачання через участь у кластерах і спільних міжнародних проєктах.

Досліджуємо світ навколо нас 1

Приклад виконання (на основі Дніпра й області).

1. У регіоні діють: завод «Південмаш» (ракетно-космічна техніка, обладнання для космічних програм), підприємства важкого машинобудування в Дніпрі й Кам’янському (обладнання для металургії, гірничої промисловості), трубо- та колісні заводи групи «Інтерпайп» (продукція для залізниць та енергетики), ремонтні й локомотивні депо (ремонт локомотивів та вагонів). Їхня продукція постачається українським металургійним комбінатам, шахтам, енергетичним компаніям, «Укрзалізниці», а частково — на експорт.
2. Таку місцевість можна вважати частиною машинобудівного кластера: тут поєднуються машинобудівні заводи, металургійні підприємства (джерело металу), транспортні вузли (залізниця, річковий порт), наукові й освітні заклади, які готують інженерів.
3. Мініпостер-схема може містити в центрі назву міста, навколо — умовні значки заводів (важке машинобудування, транспортне, космічне), стрілки до споживачів (металургія, транспорт, енергетика, зовнішні ринки) та підпис чинників розвитку: «металургійна база», «кваліфіковані кадри», «вигідне транспортне положення».

Досліджуємо світ навколо нас 2

Коротка доповідна записка.

1. Основні ризики: діюча або потенційна військова загроза та руйнування інфраструктури; нестабільність логістики й енергопостачання; потреба у значних витратах на безпеку виробництва; повільні реформи судової системи та ризики корупції.
2. Ключові можливості: висококваліфіковані інженерні й ІТ-кадри; досвід у важкому, транспортному й оборонному машинобудуванні; зростаючий попит на техніку для відбудови країни й оборони; перспективи інтеграції до ЄС та доступу до великого ринку; можливість створення спільних підприємств і кластерів зі західними партнерами з використанням місцевої сировини й наукової бази.
3. Висновок: інвестиції доцільні за умови вибору відносно безпечного регіону, партнерства з місцевими компаніями, страхування політичних ризиків та орієнтації на високотехнологічні ніші (оборона, транспорт, енергетичне обладнання, «розумні» системи керування), де Україна вже має компетенції й підтримку міжнародних партнерів.

Практична робота 7

1. Приклад розподілу найбільших центрів машинобудування України за спеціалізацією:

Вид машинобудування	Основні центри (міста)
Виробництво транспортних засобів (локомотиви, вагони, авто, судна, літаки)	Київ, Харків, Дніпро, Кременчук, Черкаси, Львів, Кам’янське, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Маріуполь*
Промислове обладнання (важке машинобудування)	Харків, Дніпро, Суми, Запоріжжя, Краматорськ, Донецьк, Луганськ, Макіївка*
Сільськогосподарська техніка	Київ, Херсон, Львів, Харків
Електротехнічна та електронна продукція	Харків (зокрема «Хартрон»), Київ, Львів, Дніпро, Одеса (кабельний завод), Запоріжжя (авіадвигуни)

*Історично важливі центри, частина з них нині окупована або постраждала від війни.

1. Зразок умовних позначень для легенди карти:

• Квадрат ■ — центри виробництва транспортних засобів.
• Трикутник ▲ — центри важкого машинобудування (промислове обладнання).
• Коло ● — центри виробництва сільськогосподарської техніки.
• Ромб ◆ — центри електротехнічної та електронної продукції.

1. На контурній карті України потрібно нанести зазначені міста й позначити їх відповідними умовними знаками з легенди. Якщо місто спеціалізується одразу на кількох видах машинобудування (наприклад, Харків, Дніпро, Київ), біля нього слід розмістити кілька знаків.

1. Пояснення розміщення підприємств: більшість центрів тяжіють до районів із розвиненою металургією та добувною промисловістю (Дніпро, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) — тут легше забезпечити металом важке та транспортне машинобудування. Київ, Харків, Львів, Дніпро мають потужну наукову й освітню базу, тому тут розвиваються високотехнологічні галузі (авіабудування, електроніка, енергетичне машинобудування). Миколаїв і Херсон як портові міста стали центрами суднобудування. Усі зазначені міста мають вигідне транспортне положення та великий ринок праці, що теж сприяє концентрації машинобудівних підприємств.