Відповіді до підручника: Стр.290

Тема 5. Африка

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ, завдання 1

Особливості сучасної політичної карти Африки:

• більшість держав утворилися в другій половині ХХ ст. після розпаду колоніальних імперій, тому карта «молода»;
• кордони здебільшого проведені колоніальними державами прямими лініями й майже не враховують етнічні межі, через що часто виникають конфлікти;
• зберігаються окремі залежні території (острови під контролем Франції, Великої Британії тощо).

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ, завдання 2

Субрегіони Африки:

• Північна Африка — Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет, Судан та ін.
• Західна Африка — Нігерія, Гана, Сенегал, Кот-д’Івуар, Малі, Нігер тощо.
• Центральна (Середня) Африка — ДР Конго, Республіка Конго, Габон, Камерун, ЦАР, Чад, Екваторіальна Гвінея.
• Східна Африка — Ефіопія, Кенія, Танзанія, Уганда, Сомалі, Руанда, Бурунді, Мадагаскар та ін.
• Південна Африка — ПАР, Намібія, Ботсвана, Зімбабве, Замбія, Ангола, Мозамбік, Лесото, Есватіні тощо.

Такий поділ доцільний, бо в кожному субрегіоні країни мають подібне географічне положення, природні умови, історію колоніалізму та рівень соціально-економічного розвитку.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ, завдання 3

У більшості країн Африки у структурі ВВП переважає первинний сектор (сільське господарство, видобування корисних копалин), частка промисловості й послуг відносно низька, економіки часто моноспеціалізовані на одній-двох сировинних галузях. У країнах Північної Америки (США, Канада, Мексика) домінує третинний сектор і високотехнологічна переробна промисловість, а сільське господарство дає невелику частку ВВП, економіки диверсифіковані.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ, завдання 4

Первинний сектор країн Африки спеціалізується на видобутку нафти й природного газу, вугілля, урану, залізних, мідних і марганцевих руд, алмазів, фосфоритів, а також на вирощуванні бавовнику, кави, какао, чаю, тропічних фруктів, зернових культур і тваринництві та рибальстві. Вторинний сектор зосереджений переважно на первинній переробці сировини: нафтопереробці, чорній і кольоровій металургії, виробництві цементу, добрив, продукції легкої й харчової промисловості, текстилю та простого машинобудування.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ, завдання 5

Стратегічне партнерство України з країнами Африки дає змогу розширити ринки збуту для українського зерна, олії, металів і техніки та диверсифікувати зовнішню торгівлю. Натомість Україна може імпортувати з Африки енергоносії, руди, фосфати, аграрну сировину й отримувати політичну підтримку, а також реалізовувати спільні інфраструктурні, аграрні та освітні проєкти, що сприятиме розвитку обох сторін.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ, завдання 1

Приклад «неоднорідної Африки»:

• Нігерія (Західна Африка) має великі запаси нафти й газу, тому її економіка значною мірою тримається на експорті нафтопродуктів; це забезпечує високий ВВП, але робить країну залежною від коливань цін на нафту.
• Південно-Африканська Республіка (Південна Африка) багата на золото, платину, вугілля, алмази, що дало змогу розвинути потужну гірничодобувну та переробну промисловість і стати найбільш індустріальною державою континенту.
• ДР Конго (Центральна Африка) має величезні запаси міді, кобальту, алмазів і гідроресурсів, але через війни, корупцію та слабку інфраструктуру природні ресурси мало сприяють підвищенню рівня життя населення.

Ці приклади показують, що самі ресурси ще не гарантують розвитку — усе залежить від політичних та економічних умов їх використання.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ, завдання 2

Орієнтовна характеристика за сучасними даними:

• У Північній Африці найбільший сумарний ВВП мають Єгипет та Алжир, найнижчі показники ВВП на одну особу — у Мавританії та Судані.
• У Західній Африці за обсягом ВВП лідирує Нігерія, але за ВВП на душу населення значно відстають Нігер, Малі, Ліберія.
• У Центральній Африці відносно найбільшу економіку має ДР Конго, проте саме цей субрегіон загалом має дуже низький ВВП на одну особу (ДР Конго, ЦАР, Чад).
• У Східній Африці економічні «локомотиви» — Кенія, Ефіопія, Танзанія, тоді як у бідніших країнах (Бурунді, Сомалі, Руанда) ВВП на душу населення дуже низький.
• У Південній Африці найбільший ВВП має ПАР, а високий ВВП на особу — у Ботсвані й Намібії, тоді як у Малаві чи Мозамбіку він значно нижчий.

Висновок: за сукупним ВВП відносно найпотужнішими є Північна та Південна Африка, а за ВВП на одну особу найкращі показники має Південна Африка; найнижчі середні показники ВВП і ВВП на душу населення характерні для Центральної та частини Західної Африки.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ, завдання 3

Приклад 1. Китай активно інвестує в Африку, зосереджуючись на видобутку нафти, міді, кобальту, будівництві доріг, портів і електростанцій в обмін на доступ до сировини й ринків збуту своїх товарів.
Приклад 2. Країни ЄС (насамперед Франція, Німеччина, Італія) більше інвестують у видобуток нафти й газу, урану, а також у сільське господарство та виробництво споживчих товарів, прагнучи зберегти економічний вплив у колишніх колоніях.
Між цими акторами часто виникає протистояння інтересів за доступ до родовищ і транспортних коридорів. Найкориснішими для Африки є такі економічні зв’язки, які створюють робочі місця на місці — інвестиції в переробну промисловість, інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та відновлювану енергетику, а не лише у вивезення сировини.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ, завдання 4

Орієнтовний проєкт «Українська присутність в Африці»:

• Основні товари й послуги України для експорту в Африку: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшникова олія, мінеральні добрива, прокат чорних металів, сільськогосподарська техніка, обладнання для елеваторів і портів, інженерні та освітні послуги (навчання студентів, ІТ-сервіси).
• Основні товари й послуги африканських країн для експорту в Україну: нафта й нафтопродукти, природний газ (ЗПГ), фосфорити та інші мінеральні добрива, марганцева руда, какао-боби, кава, тропічні фрукти, бавовна.
• Інфографіка або картосхема могла б показувати: стрілками основні товарні потоки «Україна → Африка» та «Африка → Україна», підписані назви продуктів і головні країни-партнери (Єгипет, Марокко, Нігерія, ПАР, Кенія тощо).
• Перспективні сфери спільного бізнесу: спільні агропідприємства (зерно, олійні, зрошувальні технології), будівництво й модернізація портів та елеваторів, кооперація у виробництві добрив, проєкти з відновлюваної енергетики, ІТ‑аутсорсинг та освітні програми (спільні університетські курси, онлайн‑освіта).

Практична робота 14. Групування країн Африки за моноспеціалізацією первинного сектору

Перелік основних корисних копалин за субрегіонами Африки (приклади моноспеціалізації):

Субрегіон	Провідні види корисних копалин і країни моноспеціалізації
Північна Африка	Нафта й природний газ (Алжир, Лівія, Єгипет); фосфорити (Марокко, Західна Сахара); залізна руда (Алжир); уран (Нігер)
Західна Африка	Нафта (Нігерія); боксити (Гвінея); залізна руда (Ліберія, Сьєрра-Леоне, Нігерія); золото (Гана, Малі); алмази (Сьєрра-Леоне)
Центральна (Середня) Африка	Нафта й газ уздовж узбережжя Гвінейської затоки (Камерун, Габон, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея); мідь і кобальт, алмази (ДР Конго, Центральноафриканська Республіка); марганець (Габон)
Східна Африка	Золото й дорогоцінні камені (Танзанія, Ефіопія); титаномагнетитові руди, сода, фторит (Кенія); природний газ та вуглеводні шельфу (Мозамбік); запаси геотермальної енергії (Кенія, Ефіопія)
Південна Африка	Вугілля (ПАР, Ботсвана, Зімбабве); золото й платинові метали (ПАР); алмази (Ботсвана, Намібія, ПАР); уран (Намібія, ПАР); хроміти й марганець (ПАР, Зімбабве)

Для картосхеми:

• нанесіть на контурну карту Африки межі п’яти субрегіонів;
• у кожному субрегіоні позначте умовними знаками основні види корисних копалин (нафта, газ, вугілля, руда, алмази, фосфорити тощо) й підпишіть 1–2 головні країни, які на них спеціалізуються.

Така картосхема наочно покаже, що багато країн Африки мають моноспеціалізацію первинного сектору саме на одному головному виді сировини.