Відповіді до підручника: Стр.295

Країни Африки (Ангола)

Ділимося своїми думками (співробітництво України й Анголи)

Так, Україна могла б налагодити взаємовигідне співробітництво з Анголою в сільському господарстві.
Україна може:

• постачати якісне насіння зернових і олійних культур, мінеральні добрива, сільськогосподарську техніку;
• допомагати в організації зрошення, сучасних технологій вирощування та зберігання урожаю, навчанні агрономів;
• створювати спільні агропідприємства й елеватори, брати участь у переробці сільськогосподарської продукції.

Натомість Ангола може гарантувати довгострокові контракти, інвестиції в українські проєкти та постачання мінеральної сировини, що зробить співпрацю вигідною для обох сторін.

Перевіряємо себе, завдання 1–5

1. Основні особливості природно-ресурсного потенціалу Анголи:

• значні запаси нафти, алмазів, урану, фосфатів, залізних, мідних, марганцевих та інших руд, золота, бокситів;
• 36,8 % території — сільськогосподарські угіддя (здебільшого пасовища), наявність великих річок (притоки Конго й Замбезі) для зрошення;
• різноманітний клімат: вологі ліси на півночі й посушливі степи та напівпустелі на півдні; довга берегова лінія Атлантичного океану й морські біоресурси.

1. Вплив природних ресурсів на спеціалізацію:

• великі запаси нафти й алмазів зумовили переважаючу роль видобувної промисловості та експорт сировини;
• наявність інших руд сприяє розвитку цементної, металургійної, хімічної та будівельної промисловості;
• пасовища та родючі землі дають змогу розвивати рослинництво й тваринництво, але через війни, нестачу інвестицій та посухи сільське господарство недорозвинене й здебільшого натуральне.

1. Сфери економічної діяльності, що формують міжнародну спеціалізацію Анголи:

• видобуток і експорт сирої та очищеної нафти;
• видобуток і експорт алмазів та іншої мінеральної сировини (природний газ, руди металів);
• у менших обсягах — експорт окремих видів сільськогосподарської та рибної продукції.

1. Особливості розміщення основних промислових центрів:

• промислові центри зосереджені переважно на заході країни, біля Атлантичного узбережжя (Луанда, Кабінда, Бенгела) та в районах видобутку нафти й алмазів;
• їх розташування пов’язане з наявністю портів, густішим населенням, транспортними шляхами та близькістю до родовищ корисних копалин; внутрішні райони розвинені слабше через бідну інфраструктуру й розріджене населення.

1. Порівняння секторальної структури економіки Анголи, США та Австралії й причини відмінностей:

• в Анголі велика частка промисловості (передусім видобувної) та помітна частка сільського господарства, а сфера послуг розвинена слабко (менше половини ВВП);
• у США та Австралії домінує третинний сектор: послуги дають понад дві третини ВВП, промисловість має меншу частку, а сільське господарство — дуже незначну;
• такі відмінності пояснюються рівнем розвитку: США й Австралія — постіндустріальні держави з диверсифікованою, технологічною економікою та високою продуктивністю праці, тоді як Ангола — сировинна країна, що розвивається, із наслідками колоніалізму й тривалої війни, залежна від експорту нафти та з нерозвиненими послугами й інфраструктурою.

Установлюємо закономірності (економічне зростання й доходи населення)

У країнах Африки, зокрема в Анголі, зростання ВВП часто забезпечують видобувні галузі, керовані державою й транснаціональними корпораціями, тому більша частина прибутків зосереджується в руках вузької еліти та іноземних компаній.
Через корупцію, слабкі інститути, нерівномірний регіональний розвиток, низькі інвестиції в освіту, охорону здоров’я й інфраструктуру ці доходи майже не доходять до більшості населення, не створюють достатньо робочих місць і не підвищують реальні зарплати, тому бідність залишається високою навіть за швидкого зростання економіки.

Досліджуємо світ навколо нас, завдання 1 (сільське господарство й продовольча проблема)

Порівняння сільського господарства:

• США: високомеханізоване, великі високопродуктивні ферми, інтенсивні технології, провідний експортер зерна, м’яса й сої.
• Бразилія: потужне експортно орієнтоване рослинництво (соєві боби, цукрова тростина, кава, м’ясо), великі агрокорпорації, активне освоєння нових земель.
• Австралія: спеціалізується на тваринництві (вівчарство, м’ясне скотарство) та зернових, господарства великі, добре механізовані, значна частина продукції йде на експорт.
• Ангола: переважає дрібне натуральне господарство, низький рівень механізації, невеликі площі орних земель, низькі врожаї, країна імпортує значну частину продуктів.

Шляхи подолання продовольчої проблеми в Африці (на прикладі Анголи):

• збільшення продуктивності через зрошення, добрива, якісне насіння, сучасну техніку та навчання фермерів;
• розширення оброблюваних площ там, де це екологічно доцільно, та відновлення деградованих земель;
• розвиток сільської інфраструктури (дороги, склади, елеватори, переробні підприємства), щоб зменшити втрати врожаю;
• доступні кредити й страхування для фермерів, підтримка кооперативів;
• мир і політична стабільність, боротьба з корупцією, щоб аграрні інвестиції реально доходили до села;
• адаптація до змін клімату (посухостійкі сорти культур, зміна структури посівів, захист ґрунтів).

Досліджуємо світ навколо нас, завдання 2 (презентація «Ангола: багата країна, бідний народ»)

Орієнтовний зміст мультимедійної презентації «Ангола: багата країна, бідний народ»:

1. Вступ: розташування Анголи в Африці, коротка характеристика країни.
2. Природні ресурси:

• запаси нафти, алмазів та інших корисних копалин;
• сільськогосподарські ресурси, клімат, річки.

1. Історичні передумови:

• колоніальне минуле (Португалія);
• війна за незалежність і тривала громадянська війна.

1. Сучасна економіка:

• структура ВВП (велика частка видобувної промисловості);
• основні експортні товари (нафта, алмази, газ);
• приклади швидкого зростання ВВП.

1. Соціально-економічні проблеми населення:

• високий рівень бідності, безробіття, нерівність доходів;
• низький ІЛР, проблеми з освітою, медициною, інфраструктурою.

1. Чому ресурси не роблять населення заможним:

• «сировинна» модель економіки, корупція, слабке державне управління, мала частка інвестицій у людський капітал.

1. Можливі шляхи змін:

• диверсифікація економіки (розвиток сільського господарства, переробки, послуг);
• прозоре управління доходами від нафти, інвестиції в освіту й інфраструктуру;
• міжнародне співробітництво, зокрема з Україною.

1. Висновок: чи може Ангола перетворити природні багатства на високий рівень життя для більшості населення.