Відповіді до підручника: Стр.65

§ 8 Сільське господарство

Складаємо меседжі, запитання 1

Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування та сировиною для багатьох галузей промисловості. Воно визначає продовольчу безпеку, рівень зайнятості й розвиток сільських територій у більшості країн світу.

Складаємо меседжі, запитання 2

Основні складники сільського господарства – рослинництво й тваринництво. Для рослинництва ключовими є рілля (для рільництва), багаторічні насадження (садами й виноградниками) та луки, сіножаті й пасовища (для луківництва й кормових культур); для тваринництва – пасовища й сіножаті як база природних кормів і частина ріллі під кормові культури.

Складаємо меседжі, запитання 3

Екстенсивне сільське господарство збільшує виробництво за рахунок розширення посівних площ і залучення більшої кількості працівників без істотного оновлення технологій. Інтенсивне сільське господарство ґрунтується на підвищенні врожайності та продуктивності завдяки механізації, хімізації, зрошенню й використанню високоврожайних сортів та продуктивних порід.

Складаємо меседжі, запитання 4

Якість ґрунтів, тривалість безморозного та вегетаційного періодів, кількість опадів, сонячна радіація й забезпеченість водними ресурсами визначають, які землі можуть стати сільськогосподарськими угіддями (приблизно третина світового земельного фонду). Поєднання цих чинників зумовлює, які культури вигідно вирощувати в певному регіоні, тобто формує спеціалізацію рослинництва й тваринництва як у світі, так і в Україні.

Складаємо меседжі, запитання 5

Сільське господарство України забезпечує понад 95 % продовольчих ресурсів країни й понад дві третини фонду споживання населення, а також дає вагому частку валютних надходжень від експорту агропродукції. В умовах повномасштабної війни воно є ключовою опорою продовольчої безпеки країни та джерелом коштів для підтримки економіки.

Складаємо меседжі, запитання 6

Сільськогосподарські угіддя України становлять 41,3 млн га (приблизно 68 % території), з них 78 % – орні землі (рілля), 13,2 % – пасовища, 5,8 % – сіножаті, 3 % – багаторічні насадження. Переважання ріллі на родючих чорноземах сприяє розвитку рільництва (зернові й технічні культури), відносно менші площі пасовищ і сіножатей обмежують розширення природної кормової бази для тваринництва, а частка багаторічних насаджень забезпечує можливості для садівництва й виноградарства.

Складаємо меседжі, запитання 7

В Україні розміщення рослинницьких культур чітко пов’язане з природними умовами. У степовій і лісостеповій зонах домінують зернові (озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо) та олійні культури, насамперед соняшник; на Поліссі переважають жито, овес, картопля, льон-довгунець, ріпак і хміль. Лісостеп і частково Полісся є основними районами вирощування цукрового буряка, а поліські й західні області – провідними виробниками картоплі. Овочівництво зосереджене навколо великих міст та курортів, баштанні культури (кавуни, дині, гарбузи) переважають у степовій зоні. Сади (яблуні, груші, кісточкові культури) найкраще розвиваються в Лісостепу та Степу, а виноградарство – в південних областях (Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій) і на Закарпатті, але завдяки потеплінню клімату поширюється й у центральних районах.

Творча лабораторія «Правда чи міф?»

1. Правда. Хоч сільське господарство належить до первинного сектору, його ефективність нині залежить від техніки, добрив, переробки та послуг (вторинний і третинний сектори).
2. Міф. Інтенсифікація – це збільшення виробництва за рахунок підвищення врожайності й продуктивності на тих самих площах завдяки новим технологіям, а не розширенню посівів.
3. Міф. Аграрні відносини – це вся система взаємозв’язків між фермерами, агрохолдингами, державою й сільським населенням щодо власності на землю, її використання, організації виробництва та розподілу доходів, а не лише обмін технікою.
4. Правда. До складу сільського господарства входять дві головні підгалузі – рослинництво й тваринництво.
5. Міф. Сіножаті й пасовища є основою кормової бази тваринництва, від якого залежать виробництво м’яса, молока, вовни тощо, тому вони важливі для світового продовольчого забезпечення.
6. Правда. Китай і Індія належать до найбільших виробників сільськогосподарської продукції у світі й лідерів за зборами багатьох культур.
7. Міф. Екстенсивне господарство характерне переважно для менш розвинених країн і спирається на розширення площ та ручну працю, а економічно розвинені держави зазвичай використовують інтенсивні технології.
8. Міф. Значні масиви орних земель зосереджені насамперед у помірних широтах, тоді як у багатьох тропічних регіонах переважають ліси, пустелі чи гори, тож саме помірні пояси нині є основою світового сільського господарства.

Кейс-випадки: відновлення й розвиток аграрного сектору України

Україна має вигідне положення між Європою й Азією, великі масиви родючих чорноземів і висококваліфікованих аграріїв, тому може залишатися одним із світових лідерів з експорту зерна та олійних культур, розвиваючи також переробку (борошно, олія, готові продукти з більшою доданою вартістю). Для підвищення стійкості до кліматичних змін та наслідків війни варто модернізувати зрошувальні системи півдня й степової зони за ізраїльським досвідом крапельного зрошення, застосувати точне землеробство (датчики вологи, супутниковий моніторинг, автоматизоване внесення добрив).
З досвіду ОАЕ доцільно розвивати сучасні тепличні комплекси й елементи вертикального фермерства в зонах ризикованого землеробства, використовуючи енергоощадні технології та системи керування мікрокліматом на основі ІТ і штучного інтелекту. Додатковими кроками можуть бути підтримка малих і середніх фермерських господарств грантами й пільговим кредитуванням, відновлення логістичної інфраструктури (елеватори, порти, залізниця), розширення системи сертифікації продукції за міжнародними стандартами, щоб зміцнити довіру імпортерів. У поєднанні ці заходи дозволять Україні не лише відновити аграрний потенціал після війни, а й посилити свої позиції на світовому продовольчому ринку.