Відповіді до підручника: Стр.65

Готова відповідь до завдання Стр.65 з ГДЗ Географія 9 клас Безуглий.

Географія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§ 8 Сільське господарство

Складаємо меседжі, запитання 1

  1. Яке значення має сільське господарство в сучасному світі?

Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування та сировиною для багатьох галузей промисловості. Воно визначає продовольчу безпеку, рівень зайнятості й розвиток сільських територій у більшості країн світу.

Складаємо меседжі, запитання 2

  1. Які основні складники формують сільське господарство та які види сільськогосподарських угідь є ключовими для кожного з них?

Основні складники сільського господарства – рослинництво й тваринництво. Для рослинництва ключовими є рілля (для рільництва), багаторічні насадження (садами й виноградниками) та луки, сіножаті й пасовища (для луківництва й кормових культур); для тваринництва – пасовища й сіножаті як база природних кормів і частина ріллі під кормові культури.

Складаємо меседжі, запитання 3

  1. У чому полягає принципова відмінність між екстенсивним та інтенсивним сільським господарством?

Екстенсивне сільське господарство збільшує виробництво за рахунок розширення посівних площ і залучення більшої кількості працівників без істотного оновлення технологій. Інтенсивне сільське господарство ґрунтується на підвищенні врожайності та продуктивності завдяки механізації, хімізації, зрошенню й використанню високоврожайних сортів та продуктивних порід.

Складаємо меседжі, запитання 4

  1. Як природні чинники, зокрема агрокліматичні ресурси, впливають на розподіл світового земельного фонду та спеціалізацію сільського господарства в різних регіонах світу та України?

Якість ґрунтів, тривалість безморозного та вегетаційного періодів, кількість опадів, сонячна радіація й забезпеченість водними ресурсами визначають, які землі можуть стати сільськогосподарськими угіддями (приблизно третина світового земельного фонду). Поєднання цих чинників зумовлює, які культури вигідно вирощувати в певному регіоні, тобто формує спеціалізацію рослинництва й тваринництва як у світі, так і в Україні.

Складаємо меседжі, запитання 5

  1. Схарактеризуйте роль сільського господарства України в сучасній національній економіці, особливо в умовах повномасштабної війни.

Сільське господарство України забезпечує понад 95 % продовольчих ресурсів країни й понад дві третини фонду споживання населення, а також дає вагому частку валютних надходжень від експорту агропродукції. В умовах повномасштабної війни воно є ключовою опорою продовольчої безпеки країни та джерелом коштів для підтримки економіки.

Складаємо меседжі, запитання 6

  1. Проаналізуйте структуру сільськогосподарських угідь України. Як цей розподіл впливає на розвиток рослинництва в країні?

Сільськогосподарські угіддя України становлять 41,3 млн га (приблизно 68 % території), з них 78 % – орні землі (рілля), 13,2 % – пасовища, 5,8 % – сіножаті, 3 % – багаторічні насадження. Переважання ріллі на родючих чорноземах сприяє розвитку рільництва (зернові й технічні культури), відносно менші площі пасовищ і сіножатей обмежують розширення природної кормової бази для тваринництва, а частка багаторічних насаджень забезпечує можливості для садівництва й виноградарства.

Складаємо меседжі, запитання 7

  1. Підготуйте есе або постер на тему: «Особливості розміщення основних груп рослинницьких культур в Україні» (на вибір).

В Україні розміщення рослинницьких культур чітко пов’язане з природними умовами. У степовій і лісостеповій зонах домінують зернові (озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо) та олійні культури, насамперед соняшник; на Поліссі переважають жито, овес, картопля, льон-довгунець, ріпак і хміль. Лісостеп і частково Полісся є основними районами вирощування цукрового буряка, а поліські й західні області – провідними виробниками картоплі. Овочівництво зосереджене навколо великих міст та курортів, баштанні культури (кавуни, дині, гарбузи) переважають у степовій зоні. Сади (яблуні, груші, кісточкові культури) найкраще розвиваються в Лісостепу та Степу, а виноградарство – в південних областях (Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій) і на Закарпатті, але завдяки потеплінню клімату поширюється й у центральних районах.

Творча лабораторія «Правда чи міф?»

Правда чи міф? (критичний аналіз тверджень): проаналізувати 8 наведених тверджень про сільське господарство й аграрні відносини, визначити, які з них є правильними, а які ні, та за потреби виправити зміст помилкових.

  1. Правда. Хоч сільське господарство належить до первинного сектору, його ефективність нині залежить від техніки, добрив, переробки та послуг (вторинний і третинний сектори).
  2. Міф. Інтенсифікація – це збільшення виробництва за рахунок підвищення врожайності й продуктивності на тих самих площах завдяки новим технологіям, а не розширенню посівів.
  3. Міф. Аграрні відносини – це вся система взаємозв’язків між фермерами, агрохолдингами, державою й сільським населенням щодо власності на землю, її використання, організації виробництва та розподілу доходів, а не лише обмін технікою.
  4. Правда. До складу сільського господарства входять дві головні підгалузі – рослинництво й тваринництво.
  5. Міф. Сіножаті й пасовища є основою кормової бази тваринництва, від якого залежать виробництво м’яса, молока, вовни тощо, тому вони важливі для світового продовольчого забезпечення.
  6. Правда. Китай і Індія належать до найбільших виробників сільськогосподарської продукції у світі й лідерів за зборами багатьох культур.
  7. Міф. Екстенсивне господарство характерне переважно для менш розвинених країн і спирається на розширення площ та ручну працю, а економічно розвинені держави зазвичай використовують інтенсивні технології.
  8. Міф. Значні масиви орних земель зосереджені насамперед у помірних широтах, тоді як у багатьох тропічних регіонах переважають ліси, пустелі чи гори, тож саме помірні пояси нині є основою світового сільського господарства.

Кейс-випадки: відновлення й розвиток аграрного сектору України

Уявіть, що ви є членом / членкинею міжвідомчої комісії з питань відновлення та розвитку сільського господарства України після повномасштабної війни. Потрібно запропонувати, як Україна може використати свої переваги (географічне положення, родючі ґрунти, кваліфіковані кадри тощо) разом із передовим світовим досвідом (зокрема Ізраїлю та ОАЕ), щоб зміцнити позиції на світовому продовольчому ринку, і обґрунтувати вибрані технології та інноваційні підходи.

Україна має вигідне положення між Європою й Азією, великі масиви родючих чорноземів і висококваліфікованих аграріїв, тому може залишатися одним із світових лідерів з експорту зерна та олійних культур, розвиваючи також переробку (борошно, олія, готові продукти з більшою доданою вартістю). Для підвищення стійкості до кліматичних змін та наслідків війни варто модернізувати зрошувальні системи півдня й степової зони за ізраїльським досвідом крапельного зрошення, застосувати точне землеробство (датчики вологи, супутниковий моніторинг, автоматизоване внесення добрив).
З досвіду ОАЕ доцільно розвивати сучасні тепличні комплекси й елементи вертикального фермерства в зонах ризикованого землеробства, використовуючи енергоощадні технології та системи керування мікрокліматом на основі ІТ і штучного інтелекту. Додатковими кроками можуть бути підтримка малих і середніх фермерських господарств грантами й пільговим кредитуванням, відновлення логістичної інфраструктури (елеватори, порти, залізниця), розширення системи сертифікації продукції за міжнародними стандартами, щоб зміцнити довіру імпортерів. У поєднанні ці заходи дозволять Україні не лише відновити аграрний потенціал після війни, а й посилити свої позиції на світовому продовольчому ринку.