3. ПІЗНАТИ САМОГО СЕБЕ » Стр.137 (5-6)

5. Як спогад з абрикосами характеризує стосунки в родині Мотла? Яким хлопчику запам'ятався батько? «На своєму віку я з’їв не більше як одну абрикосу, але й досі пам’ятаю її смак. Це сталося кілька років тому, мені ще тоді й п’яти не було. Мій тато ще жив тоді, і в хаті ще було у нас геть усе: скляна шафа, канапка, книжки, вся постіль. Приходить одного разу тато з синагоги1 додому і звертається до мене і до мого брата Елі, засовуючи при цьому руку в задню кишеню, де ховають носову хустку: – Діти! Абрикоси будете їсти? Я вам приніс абрикоси. Дві абрикоси» 6. Як мати ставиться до витівок сина? Чому вона не дозволила назвати Мотла злодієм? «Мама не дозволяє їй вимовити слово «злодій». – Він сирота! Бідна сирота!»