ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА » 318

318. Прочитай уривок. Перероби його так, щоб у тексті з'явилося щонайменше п'ять звертань. Запиши свій варіант. Обміняйтеся готовими текстами з однокласниками й напишіть одне для одного зворотній зв'язок за схемою. І Вітька Горобець вибрав для цього Котигорошка. — Федьку, — звернувся він до приятеля, — ти ж знаєш, ми з тобою рідко який день не зустрічаємося. — Вітьку, — усміхнувся Котигорошко, — говори вже, що сталося. Вони були дуже близькі друзі, адже Федько вмів тримати язик за зубами. Друзі зовсім не були схожі один на одного. Вітьку, високому й худому, з рідким білявим чубчиком, важко було й хвилину всидіти на місці. Запальний і рвучкий, він так швидко ходив, що Федьку, маленькому, товстому й флегматичному, доводилося бігти за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній хлопець, якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком, здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. Котигорошку, ти з дитинства мав доступ до книжок, бо твоя старша сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі. Федько ковтав книжки десятками й терпляче читав навіть товсті романи. І хоч не все розумів, читати не переставав. — Федьку, — нарешті наважився Вітька, — отож саме до тебе я й прийшов по пораду.