Односкладне речення. Повне і неповне » 284

284. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть головні члени речення. Доведіть, що всі ці речення – узагальнено–особові. 1. Вовка пастухом не ставлять. 2. Не хвали коня, поки з дороги не вернешся. 3. З пісні слова не викинеш. 4. Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове. 5. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня... 6. Бери вершину й матимеш середину. Кожне має образне, метафоричне значення, що легко “одягається” на будь–яку людину. II. Поясніть, як ви розумієте зміст перших трьох речень. 1 — зацікавлена людина не може бути об'єктивною в питаннях, що є її інтересом. 2. Не можна наперед знати про якість, не перевіривши. 3. Сказане або написане раз не зміниш. III. Пригадайте одне прислів'я, що має будову узагальнено–особового речення. Від попа і від чорта не чекай добра.