Розділ 4. Козацька Україна ХVІІ – ХVІІІ ст. » Стр.209 (2-Б)

«Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали надвоє і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріняти... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров’ю та відвагою…». Даний текст, здається, висловлює незадоволення автора щодо договору, укладеного з поляками, який мав негативні наслідки для автора та його народу. У тексті згадується, що обидва монархи умовились між собою і домовилися про викорінення автора і його народу. Історичний контекст, на який можна посилатися для розуміння даного тексту, залежить від конкретних обставин і подій. Однак, в цілому, згадування про поляків і монархів можуть вказувати на події, пов'язані з конфліктами та політичними змінами, які мали місце в історії того часу. З огляду на згадки про московських людей та короля, а також посилання на предків, які об'єдналися з поляками, можна припустити, що текст походить з контексту, пов'язаного з відносинами між Україною та Польщею, можливо, в період під пануванням Речі Посполитої або в інший історичний період, коли виникали конфлікти між українським населенням і польськими владарями.