Розділ 4. ПІДНЯТИСЯ НАД БУДЕННІСТЮ » Стр.227 (1-2)
1. Опишіть картину, яка постала у вашій уяві після прочитання вірша Ліни Костенко. Чи вдалося поетесі передати самотність природи, тугу за господарями? У моїй уяві постала картина зимового села. Все вкрите снігом, стежки замело. Біля старої хати стоїть груша з голими гілками. Вікна хати наче плачуть – їх вкрив іній. Подвір’я спорожніло, тин повалився. 2. Чому в хаті живе лише сивий–сивий спомин? Про що він може нам розповісти? Бо господарі покинули її. Цей спомин може розповісти про колишнє життя в цій хаті – про дітей, що бігали подвір’ям, про господарів, які доглядали сад, про теплі літні вечори під грушою.