РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ » Стр.221 (4)

4. Розкажіть про дитинство Гр. Тютюнника. Дитинство Григора Михайловича Тютюнника проходило нелегко. Батька несправедливо репресували, хлопчик жив деякий час у родині дядька на Донбасі, потім, коли почалася війна, він, бачачи, що тітці важко стало годувати своїх трьох дітей, вирішив поверну-тися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов Григір додому. Різні люди траплялися йому. Зустрічався й з фашистами, та й свої інколи були не кращі. Однак доля все ж таки посилала йому більше людей добрих. Вони часто рятували знесиленого довгою, дорогою обірваного підлітка од смерті та голоду, ділилися шматком хліба, обігрівали, давали одежину. Пізніше цю історію Григір Тютюнник опише в повісті «Климко». Діставшись додому, жив, як усі, в окупованому німцями селі, напівголодному й морально пригніченому. Допомагав по господарству, мерз, голодував. Про якісь розваги не могло бути й мови. Так минуло більше року. А як німців вигнали з села, пішов у п'ятий клас, після закінчення якого вступив до Зіньківського ремісничого училища. З того часу і почалося його самостійне трудове життя, адже в училищі більше працювали, ніж училися. Про своє і всього повоєнного покоління учнів ремісничих училищ життя Григір Тютюнник згодом напише гірко правдиву повість «Вогник далеко в степу».