Розділ 3. ВІД КАЗКИ ДО КНИГИ БУТТЯ » Стр.216 (4)

Розкажіть про дитинство Гр. Тютюнника. Дитинство Григора Тютюнника проходило нелегко. Батька несправедливо репресували, хлопчик жив деякий час у родині дядька на Донбасі, потім, коли почалася війна, він, бачачи, що тітці важко стало годувати своїх трьох дітей, вирішив повернутися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов Григір додому. Різні люди траплялися йому. Зустрічався й з фашистами, та й свої інколи були не кращі. Однак доля все ж таки посилала йому більше людей добрих. Вони часто рятували знесиленого довгою, дорогою обірваного підлітка од смерті та голоду, ділилися шматком хліба, обігрівали, давали одежину. Пізніше цю історію Григір Тютюнник опише в повісті «Климко». Діставшись додому, жив, як усі, в окупованому німцями селі, напівголодному й морально пригніченому. Допомагав по господарству, мерз, голодував. Про якісь розваги не могло бути й мови. Так минуло більше року. А як німців вигнали з села, пішов у п'ятий клас, після закінчення якого вступив до Зіньківського ремісничого училища. З того часу і почалося його самостійне трудове життя, адже в училищі більше працювали, ніж училися. Про своє і всього повоєнного покоління учнів ремісничих училищ життя Григір Тютюнник згодом напише гірко правдиву повість «Вогник далеко в степу».