Відповіді до підручника: Стр.199

Готова відповідь до завдання Стр.199 з ГДЗ Українська література 11 клас Авраменко.

Українська література, 11 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Іван Драч. «Балада про соняшник»

8.1

Виберіть правильну відповідь: поезія в «Баладі про соняшник» нагадує ліричному героєві А небо, Б вітер, В сонце, Г соняшник.

Правильна відповідь: В — сонце.

8.2

Поясніть, що незвичайного ви помітили в «Баладі про соняшник».

Соняшник постає як жива істота й хлопчик одночасно: має «руки і ноги», бігає, стріляє з рогатки — це казкова метаморфоза рослини в людину.
Сонце постає в подобі чоловіка на велосипеді в «червоній сорочці навипуск», тобто звичайна побутова сцена подана як фантастичне явище.
У кінці твору соняшник-хлопчик стає символом митця, який раз і назавжди відкрив для себе поезію-сонце.

8.3

Доведіть, що «Балада про соняшник» — модерний (новаторський) твір.

У творі поєднано буденну ситуацію (хлопчик бачить велосипедиста) з фантастичними перетвореннями соняшника й сонця, що відповідає модерній поетиці.
Балада написана верлібром, без сталої рими й розміру, що є новаторством порівняно з традиційними силабо-тонічними баладними формами.
Центральний образ — не історичний герой, а звичайний хлопчик-соняшник, який відкриває для себе Поезію; це зміщує акцент із зовнішніх подій на внутрішній духовний вибір людини.
Сонце й соняшник мають символічний зміст (мистецтво й митець), а кінець твору — узагальнений філософський висновок, що також наближує баладу до модерної ліро-епічної поезії.

8.4

Поділіть «Баладу про соняшник» на чотири частини за змістом і визначте, яким сюжетним чи позасюжетним елементом композиції є кожна частина.

Опис «соняшника-хлопчика», його дитячих забав (бігає, купається, стріляє з рогатки) — експозиція, показ звичайного героя й обставин.
Мить, коли він раптом бачить «красиве засмагле сонце» на велосипеді, що мчить небом, — зав’язка, початок внутрішньої події (зустріч із красою й мистецтвом).
Застигле захоплення й емоційний діалог хлопчика з «дядьком» («Дайте покататися, дядьку!..») — розвиток дії й кульмінація, найвища напруга переживань.
Узагальнений авторський висновок: звернення «Поезіє, сонце моє оранжеве!» і думка про кожного «хлопчиська», що відкриває поезію й стає соняшником, — розв’язка й позасюжетний ліричний відступ.

8.5

Знайдіть у «Баладі про соняшник» приклади таких художніх засобів: епітет, метаморфоза, символ, гіпербола, риторичне звертання. Запишіть їх.

Епітет: «тіло, шорстке і зелене»; «красиве засмагле сонце»; «в золотих переливах кучерів», «сонце моє оранжеве».
Метаморфоза: перетворення звичайного хлопчика на соняшник-містця — «Щоб стати навіки соняшником»; соняшник з «руками і ногами», що поводиться як людина.
Символ: сонце як символ Поезії — «Поезіє, сонце моє оранжеве!»; соняшник як символ людини- митця, що тягнеться до світла й краси.
Гіпербола: «І застиг він на роки й століття / В золотому німому захопленні» — перебільшено тривалість миті захоплення.
Риторичне звертання: «Поезіє, сонце моє оранжеве!»; емоційні вигуки до дядька — «Дядьку, хіба вам шкода?!».

Домашнє завдання (Балада про соняшник)

Напишіть невеликий роздум, чому сонце й соняшник стали фольклорними українськими символами, використавши приклад із «Балади про соняшник» І. Драча.

Сонце в українській традиції символізує життя, тепло й радість, бо саме воно будить землю, визріває хліб і дає людям силу. Соняшник тягнеться до сонця, тому став образом людини, яка шукає світла, правди й краси. В українському селі соняшники завжди росли коло хат, біля криниць, уздовж доріг, ніби охороняли оселю та прикрашали щоденне життя, — тому вони й увійшли в народну символіку як знак добробуту й домашнього затишку. У «Баладі про соняшник» І. Драча сонце ототожнюється з Поезією, а хлопчик- соняшник — з людиною- митцем, яка раз відкривши для себе мистецтво, «стоїть навіки соняшником». Так поет показує, що українська душа, як соняшник, завжди повертається до свого сонця — духовного світла, народної пісні й поезії.