Відповіді до підручника: Стр.28
Готова відповідь до завдання Стр.28 з ГДЗ Українська література 11 клас Авраменко.
Українська література, 11 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
ПОЕТИЧНЕ САМОВИРАЖЕННЯ
7.2 Установіть відповідність (уривки й художні засоби)
Установіть відповідність між уривками з поезій і художніми засобами: 1 «Стану я, гляну я — скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий…», 2 «Я — сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив — Дитинно, злотоцінно», 3 «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», 4 «Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї…»; художні засоби: А риторичне запитання, Б персоніфікація, В порівняння, Г неологізм, Д гіпербола.
1 – В
2 – Г
3 – А
4 – Б
7.3 Установіть відповідність (образи й твори)
Установіть відповідність між художніми образами й назвами творів: 1 старі гаї, 2 горобина ніч, 3 зимовий вечір, 4 перламутровий плач; назви творів: А «О панно Інно…», Б «Пам’яті тридцяти», В «Одчиняйте двері…», Г «Арфами, арфами…», Д «Ви знаєте, як липа шелестить…».
1 – Д
2 – В
3 – А
4 – Г
7.4 Характер весни в поезії «Арфами, арфами…»
Поясніть, якою бачить весну ліричний герой поезії П. Тичини «Арфами, арфами…».
Весна постає живою, запашною, квітучою, сповненою світла й руху: вона йде «квітами-перлами закосичена», будить природу й обіцяє оновлення життя.
7.5 Тлумачення рядків «Сміх буде, плач буде / Перламутровий»
Поясніть, як ви розумієте слова з поезії «Арфами, арфами…»: «Сміх буде, плач буде / Перламутровий».
Ці рядки означають, що в житті буде і радість, і смуток, а «перламутровий» підкреслює багатобарвність і переливчастість людських почуттів, у яких світлі й темні відтінки нерозривно поєднані.
7.6 Ознаки кларнетизму у вірші «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Назвіть, які ознаки кларнетизму виявляються в поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
У вірші виразні ознаки кларнетизму: музикальність і ритмічність строф (повтори, звукопис, риторичні запитання), асоціативний паралелізм почуттів людини й картини природи («кохана спить» — «липа шелестить»), символічні образи ночі, липи, місяця, солов’їв, що натякають на гармонію кохання й світу.
7.7 Передісторія вірша «О панно Інно…»
Розкажіть передісторію написання ліричного вірша П. Тичини «О панно Інно…».
П. Тичина закохався в двох сестер Коновал — Полю й Інну; Поля не відповіла взаємністю, і спогади про це нерозділене почуття, пов’язане із зимовими зустрічами в домі сестер, лягли в основу сповненого смутку вірша «О панно Інно…».
7.8 Поняття вітаїстичності й «Соняшні кларнети»
Поясніть, що таке вітаїстичність, і розкрийте, як вона проявляється в збірці П. Тичини «Соняшні кларнети».
Вітаїстичність — це життєствердна течія, що відтворює безперервний потік життя й пошук високих естетичних цінностей. У «Соняшних кларнетах» вона виявляється в оспівуванні молодості, енергії революційної доби й духовного відродження України, у світлих, радісних образах природи, сонця, музики та віри в майбутнє.
7.9 Символіка образів у вірші «Одчиняйте двері…»
Поясніть, що символізують образи «нареченої» і «горобиної ночі» у вірші П. Тичини «Одчиняйте двері…».
«Наречена» символізує нове життя, національне й духовне відродження України, світлі надії народу; «горобина ніч» у другій строфі уособлює криваву революційну бурю, насильство, темряву й руйнування, що знищують ці надії.
7.10 Вірш-реквієм «Пам’яті тридцяти»
Поясніть, чому поезію П. Тичини «Пам’яті тридцяти» називають віршем-реквіємом і чому цей твір замовчували в радянські часи.
Поезію «Пам’яті тридцяти» називають віршем-реквіємом, бо в ній урочисто й скорботно вшановуються загиблі під Крутами юнаки, «тридцять мучнів українців», звучить молитва-плач за полеглими. У радянські часи твір замовчували, оскільки він прямо прославляє українських студентів-захисників та засуджує їхніх убивць-«Каїнів», суперечачи офіційній більшовицькій версії подій.
7.11 Кольорова лексика в поезії «Арфами, арфами…»
Перепишіть поезію «Арфами, арфами…» у зошит, зафарбуйте слова, що позначають барву, відповідними кольорами й порівняйте кольорову палітру зі зошитами однокласників.
Слова, що позначають барву в поезії: «золотими», «золотий», «квітами-перлами», «перламутровий». Кольорова палітра вірша світла й тепла: переважають золотисті й перламутрово-білі відтінки, які підкреслюють радісну, святкову весняну атмосферу.
7.12 Форма «сходинками» у віршах Тичини
Поміркуйте, чому П. Тичина в деяких поезіях розміщує рядки сходинками й як така форма вірша впливає на інтонацію читання.
Розміщення рядків сходинками допомагає зорово передати рух і наростання почуттів (наприклад, течію поточків чи звучання арф), виділити окремі слова й паузи. Через таку форму інтонація читання стає хвилеподібною, наспівною, з поступовими наростаннями й затуханнями голосу.
Д/з 1 Вивчити напам’ять вірш П. Тичини
Вивчіть напам’ять один із віршів П. Тичини (на власний вибір).
Для заучування можна обрати, наприклад, вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…»:
Ви знаєте, як липа шелестить
у місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї? —
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я твій», — десь чують дідугани.
А солов’ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Д/з 2 Есе про «соняшні» кларнети
Напишіть коротке есе на тему «Чому Павло Тичина означив свої поетичні кларнети епітетом соняшні?».
Павло Тичина назвав свої кларнети «соняшними», бо його рання поезія сповнена світла, тепла й життєствердної енергії, подібної до сонячного проміння. Соняшник — типовий український образ, отже епітет підкреслює національний характер його лірики. Поетичні «кларнети» у збірці звучать радісно й чисто, ніби музика ясного дня, коли все тягнеться до сонця. У цій назві поєднано звук (кларнет), колір і світло (соняшні), що відповідає кларнетизму з його музикальністю та «кольоровим слухом». Так Тичина передає своє бачення гармонійного, осяяного сонцем світу, в якому людина відчуває себе частиною краси природи й оновленої України.
Д/з 3 Повідомлення про бій під Крутами
Підготуйте коротке повідомлення (або мультимедійну презентацію) про бій під Крутами в 1918 р. (за бажанням).
Бій під Крутами відбувся в січні 1918 р. неподалік Ніжина, біля станції Крути, між українськими захисниками та більшовицькими військами. Серед оборонців були київські студенти й гімназисти; тридцять полонених юнаків після бою було страчено, їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві, і П. Тичина назвав їх «українським цвітом». Ця подія стала символом жертовного патріотизму української молоді в боротьбі за незалежність держави.