Відповіді до підручника: Стр.134

Перлини західноукраїнської літератури

3

Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. в селі Новиця на Лемківщині (нині територія Польщі) в родині греко-католицького священика; родина залишила село через воєнні дії. Через слабке здоров’я він не відвідував початкову школу, а до гімназії готувався вдома, потім добре вчився в польській гімназії й у 1928–1933 рр. студіював філологію (тоді філософський факультет) Львівського університету, де читав свої праці в гуртку україністів, був сором’язливим і заглибленим у себе. 1931 р. вийшла його перша поетична збірка «Привітання життя», а 1933 р. — друга, «Три перстені», що зробили Антонича відомим західноукраїнським поетом. Після університету він обрав літературну працю й відмовився від учителювання, побоюючись, що тоді вже не писатиме. У 1933–1937 рр. поет створив ще три книги, з яких за життя побачила світ лише «Книга Лева» (1936), а «Зелена Євангелія» й «Ротації» вийшли посмертно; він також працював над драмою «Довбуш», статтями та незавершеним романом «На тому березі». Антонич помер від хвороби 6 липня 1937 р. і похований на Янівському цвинтарі у Львові.