Відповіді до підручника: Стр.121

Микола Куліш

5

Відомості з теорії літератури (коротко виписати):

1. Сатирична комедія — жанр драматичного твору, у якому гостро й дошкульно висміюють негативні явища, поведінку та вчинки людей.
2. Для сатиричної комедії характерне широке використання засобів сатири: іронії, сарказму, гротеску, шаржу, карикатури тощо, переважно в конфліктних ситуаціях і репліках дійових осіб.

Літературний паспорт до п’єси «Мина Мазайло»:

1. Автор: Микола Куліш.
2. Назва: «Мина Мазайло».
3. Рід літератури: драма.
4. Жанр: сатирична комедія (за автором — «філологічний водевіль»).
5. Час створення / перша постановка: кінець 1920-х років; уперше поставлена навесні 1929 р. у Дніпропетровську, Харкові й Києві.
6. Театр і постановник: театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса (комедію ставили також інші українські театри).
7. Тема: «міщанство й українізація» — зображення ставлення різних верств міщанського суспільства до української мови та національної самосвідомості.
8. Ідея: утвердження гідності української мови й культури, засудження духовної ницості, безнаціональності та кар’єризму, що штовхають людей зрікатися свого коріння.
9. Основні проблеми: мовна й національна самоідентифікація; міщанство й духовна порожнеча; опір українізації; конфлікт поколінь і світоглядів; влада грошей і кар’єри над моральними цінностями.
10. Місце дії: українське місто (Харків), квартира родини Мазайлів.
11. Головні дійові особи: Мина Мазайло, його син Мокій, донька Рина, подруга Рини Уля, тьотя Мотя з Курська, дядько Тарас, Баронова-Козино, службовці контори, інші члени родини.
12. Сюжетна основа конфлікту: службовець Мина Мазайло соромиться «мужицького» українського прізвища й прагне змінити його на «благородне» російське Мазєнін, тоді як син Мокій фанатично відстоює все українське й навіть хоче повернути до прізвища стару частину — Квач.
13. Композиційні особливості: п’єса складається з чотирьох дій; кожна дія починається розмовою Рини з Улею; важливу роль відіграють паралельні сюжетні лінії — мовно-національна й любовна (інтрига Рини з Улею та Мокієм).
14. Особливості мови й стилю: дотепні, яскраві репліки, численні словесні ігри навколо української й російської мов, уживання комічних засобів (гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, шарж, карикатура), поєднання розмовної й книжної лексики.
15. Значення твору: одна з найвизначніших п’єс української модерної драматургії ХХ ст., гостра художня реакція на політику українізації та на байдужість або ворожість до української мови; проблеми, порушені у комедії, залишаються актуальними й сьогодні.