Відповіді до підручника: Стр.115

Готова відповідь до завдання Стр.115 з ГДЗ Українська література 11 клас Авраменко.

Українська література, 11 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Модерна драматургія

1

Розгляньте зображення театрального залу й театральних масок і виконайте завдання: А. Який зв’язок між цими зображеннями та драмою? Б. Чи може драматичний твір бути смішним? В. Коли востаннє ви були в драмтеатрі? Яку виставу дивилися?

А. Обидва зображення пов’язані з театром: у театральному залі показують драматичні вистави, а театральні маски є традиційним символом драми (комедії й трагедії).
Б. Так, драматичний твір може бути смішним, адже до драми належать і комедії та трагікомедії, у яких через сміх показують людські вади.
В. Наприклад: востаннє я був у драмтеатрі торік, дивився виставу «Мина Мазайло» за п’єсою Миколи Куліша.

2

Прочитавши матеріал про розвиток національного театру й драматургії (підрозділ «Національний театр і драматургія»), складіть за ним тези й запишіть їх у зошит.

Можливі тези:

  1. На початку 1920-х років в Україні діяло 74 професійні театри й численні самодіяльні колективи, частина яких працювала на агітках.
  2. Професійний театр 1920–1930-х років розвивався у двох напрямах: традиційному й експериментальному.
  3. Традиційний напрям уособлював Харківський (з 1926 р. — київський) драматичний театр ім. І. Франка під керівництвом Г. Юри.
  4. Театр ім. Франка продовжував психологічно-побутові традиції «Театру корифеїв», ставив п’єси Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, М. Куліша та ін.
  5. Представником експериментального напряму став Лесь Курбас, який створив український модерний театр «Березіль».
  6. «Березіль» поєднував драму з пластикою, хоровою декламацією, мімікою, цирковими й кінематографічними елементами та був мистецькою лабораторією.
  7. На сцені «Березолю» українською мовою вперше заговорили герої світової класики; ставилися також твори сучасних українських драматургів (зокрема п’єси М. Куліша).
  8. У 20–30-х роках виходять нові п’єси В. Винниченка й інших драматургів (Я. Мамонтова, І. Кочерги, І. Дніпровського, М. Ірчана), що розвивають різні напрями драматургії.
  9. Українська драматургія цього періоду оновлюється, набуває філософського змісту, відчутно орієнтується на європейські тенденції.
  10. Із середини 1930-х років посилюється партійний тиск і масові репресії, які знищили багатьох талановитих діячів українського театру й драматургії.