Відповіді до підручника: Стр.11

Михайль Семенко

3

Михайль Семенко народився 31 грудня 1892 р. в селі Кибинці на Полтавщині в родині письменниці та волосного писаря. Навчався в реальних училищах Хорола й Кременчука, потім у Петербурзькому психоневрологічному інституті та консерваторії, де захопився футуристичними ідеями й почав літературну діяльність. 1913 р. вийшла його перша збірка «Прелюди» за підтримки київських символістів угруповання «Українська хата», а 1914 р. — збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм», що започаткували історію українського футуризму. Під час Першої світової війни Семенка мобілізували на Далекий Схід, у Владивосток, де він служив телеграфістом і написав збірки «П’єро здається» та «П’єро кохає», звернувшись до імпресіонізму й символізму. Йому разом із дружиною довелося пережити громадянську війну, зміну влад, арешт денікінцями й ув’язнення в Лук’янівській в’язниці, з якої він дивом урятувався. У Києві та Харкові поет очолював літературно-художній журнал «Мистецтво», видавав футуристичні часописи («Український журнал», «Фламінго», «Альманах трьох», «Катафалк искусств» (рос.), «Семафор у майбутнє»), а в другій половині 1920-х створив мистецьку групу «Нова генерація» й однойменний журнал, згуртувавши навколо себе талановиту молодь. У 30-х роках, коли футуризм оголосили ворожим і заборонили, Семенко під тиском влади зрікся своїх позицій, перейшов до офіційного соцреалізму й прославляв партію в збірках «Сучасні вірші», «З радянського щоденника», «Міжнародні діла». Однак це його не врятувало: 1937 р. поета заарештували за звинуваченням у «контрреволюційній націоналістичній діяльності» й 24 жовтня розстріляли.