Відповіді до підручника: Стр.57
Готова відповідь до завдання Стр.57 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Пометун 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§ 7. «Весна народів» та її прояви в Україні
Дослідіть
Визначте основні причини поразки «Весни народів» в Австрійській імперії. Що спільного мали події тут із революціями у Франції, Німеччині та Італії? Які причини «Весни народів» відображено на карикатурі німецького художника?
Основні причини поразки «Весни народів» в Австрійській імперії: обмежені реформи й небажання уряду дати народам реальну конституцію та широкі права; відсутність єдності між національними рухами (угорці не хотіли рівноправ’я для хорватів, румунів, словаків, українців тощо, чим скористався Відень за принципом «розділяй і володарюй»); військова перевага імперської армії та вирішальна допомога російських військ у придушенні повстань; втома населення від тривалої війни й репресій.
Спільне з революціями у Франції, Німеччині та Італії: однакові політичні вимоги (конституція, парламент, розширення виборчих прав, свобода слова й зібрань); соціально-економічні причини (неврожаї 1840-х років, голод, криза 1847 р., безробіття); національно-визвольні прагнення поневолених народів створити власні національні держави або здобути автономію; те, що революції зрештою зазнали поразки, але змусили владу скасувати феодальні пережитки й почати реформи.
На карикатурі підкреслено, що старі монархічні режими й армія спільними зусиллями придушують народні виступи в різних країнах Європи: революціонери зображені ослабленими й розбитими, а сили «порядку» тріумфують. Це натякає на перевагу організованої влади над роз’єднаними повстанцями та на міжнародну співпрацю монархів проти революцій.
Перевір себе 1
Дай визначення поняття «Весна народів».
«Весна народів» — це хвиля революційних виступів 1848–1849 рр. у багатьох країнах Європи, учасники яких вимагали конституційних свобод, розширення політичних прав і національного визволення.
Перевір себе 2
У яких країнах відбувалися її події?
Події «Весни народів» відбувалися у більшості країн континентальної Європи, передусім у Франції, німецьких державах, Італії та багатонаціональній Австрійській імперії (зокрема в Угорщині, Чехії, Галичині).
Перевір себе 3
Які українські землі в 1848 р. були охоплені революційним рухом?
У 1848 р. революційним рухом були охоплені західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії, насамперед Галичина.
Перевір себе 4
Назви основні причини «Весни народів».
Основні причини «Весни народів»: 1) політичні — збереження абсолютних і обмежених монархій, вузьке виборче право, цензура, відсутність впливу більшості населення на владу; 2) економічні — неврожаї 1840-х років, масовий голод, криза 1847 р., безробіття; 3) соціальні — зубожіння селян і робітників, відсутність соціального захисту; 4) національні та ідейні — прагнення поневолених народів до створення національних держав чи автономії, поширення ідей лібералізму, демократії, соціалізму й романтичного націоналізму.
Перевір себе 5
Чи можна стверджувати, що революції 1848–1849 рр. скрізь програли, але стали уроком для правлячих еліт? Чому?
Так, можна: революції були військово придушені майже всюди, але змусили монархів скасувати панщину й інші феодальні пережитки, запроваджувати конституції, парламенти й певні свободи та серйозніше ставитися до національного питання, щоб уникнути нових повстань.
Перевір себе 6
Які найважливіші наслідки «Весни народів» для українських земель?
Найважливіші наслідки для українських земель: скасування панщини в Галичині, що полегшило становище селян; початок організованого українського національного руху (створення Головної Руської Ради, вимоги визнання української мови й шкільництва); піднесення національної свідомості, хоч реальної автономії українці так і не отримали.
А ще ти можеш
Склади діаграму Ішикави про причини поразки «Весни народів», використавши пояснення будови цієї причинно-наслідкової («риб’ячої кістки») діаграми.
Приклад змісту діаграми Ішикави.
Голова: поразка революцій «Весни народів» 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.
Хребет: основні групи причин.
- Політичні причини: небажання Габсбургів дати народам реальну конституцію; збереження сильної центральної влади й цензури; використання принципу «розділяй і володарюй».
- Соціально-економічні причини: нерозв’язаність аграрного питання й залишки кріпацтва; бідність селян і робітників; економічна відсталість імперії.
- Національні причини: суперечності між національними рухами (угорці не визнавали рівноправ’я інших народів, конфлікти між українцями, поляками, угорцями, хорватами тощо); страх Відня перед розпадом імперії.
- Військово-зовнішньополітичні причини: добре організована імператорська армія; втручання Російської імперії на боці Австрії й розгром угорського повстання; розрізненість і слабка координація революційних сил.
Таку структуру можна зобразити у вигляді «риб’ячої кістки», де від хребта відходять гілки з цими групами причин та їхніми конкретними прикладами.
