Відповіді до підручника: Стр.96

Готова відповідь до завдання Стр.96 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Пометун 2026.

Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§ 13. Якими були економіка, особливості суспільного життя, внутрішня та зовнішня політика провідних держав світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Поміркуйте (становище Франції)

Пригадайте, як розвивалася Франція в період із кінця XVIII ст. до 70-х років ХІХ ст. За текстом параграфа визначте нові риси розвитку економіки, суспільного життя, внутрішньої та зовнішньої політики цієї держави в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

Економіка: після поразки у війні з Пруссією Франція виплатила репарації й провела глибоку модернізацію промисловості; розвивалися електротехніка, хімія, машинобудування й транспорт, активно будували залізниці, з’явилися перші автомобілі та паризьке метро; водночас темпи промислового розвитку були повільніші, ніж у Німеччини та Великої Британії, що призвело до втрати частини лідерських позицій у Європі.
Суспільне життя: утвердилася Третя республіка з широкими громадянськими свободами; зросла роль робітничого руху, профспілок і соціалістичних партій, поширилися ідеї соціалізму й анархізму; велике значення мали страйки й демонстрації; розвивалася масова культура й інтелектуальне життя, у мистецтві виступили імпресіоністи, у літературі — Золя та інші, було проведено освітню реформу Жуля Феррі (безкоштовна обов’язкова початкова школа), що підвищила рівень грамотності.
Внутрішня політика: після падіння імперії Наполеона ІІІ сформувалася стабільна республіканська система влади (Національні збори, Сенат, Рада міністрів); конституційні закони 1875 р. закріпили поділ влади, свободу слова й зібрань та політичні права громадян; загальне чоловіче виборче право й розвиток місцевого самоврядування зробили Францію однією з найдемократичніших держав Європи; «справа Дрейфуса» показала загострення політичної боротьби, антисемітизм і водночас посилення вимог до правосуддя та громадського контролю над армією.
Зовнішня політика: головною метою стало послаблення Німеччини й відновлення міжнародного престижу; Франція активно розширювала колоніальну імперію, особливо в Африці та Південно-Східній Азії (Алжир, Туніс, Марокко, Мадагаскар, частина Західної й Екваторіальної Африки, Індокитай), використовуючи колонії як джерело сировини, ринок збуту та засіб посилення свого впливу; одночасно вона шукала союзників у Європі, щоб урівноважити Німеччину.