Відповіді до підручника: Стр.94
Готова відповідь до завдання Стр.94 з ГДЗ Всесвітня історія 9 клас Пометун 2026.
Всесвітня історія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§ 13. Провідні держави світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.
Обговоріть у класі
Які держави вважали провідними у світі в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.? За якими критеріями, на вашу думку, визначали такий статус у той час?
Провідними зазвичай вважали Велику Британію, Францію, Німеччину, США (а наприкінці ХІХ ст. також Російську імперію та Японію). Статус «провідної держави» визначали за рівнем індустріального розвитку й обсягами виробництва, силою армії та флоту, розмірами колоніальної імперії, часткою у світовій торгівлі й фінансах, а також політичним впливом на міжнародні відносини.
1. Поміркуйте
Пригадайте, на чому ґрунтувалася могутність Великої Британії протягом ХІХ ст. За текстом параграфа визначте нові риси розвитку економіки, суспільного життя, внутрішньої та зовнішньої політики імперії.
Економіка: Велика Британія залишалася однією з головних індустріальних країн, але почала втрачати першість у промисловості, бо повільно модернізувала виробництво й орієнтувалася на традиційні галузі (текстиль, вугілля, металургія); посилилася конкуренція з боку Німеччини та США й криза сільського господарства через притік дешевого зерна зі США.
Суспільне життя: швидко зростав промисловий пролетаріат, розгортався робітничий рух і профспілки, виникла Лейбористська партія; ширився суфражистський рух жінок за виборчі права, формувалася масова політична культура.
Внутрішня політика: зміцнювалася парламентська демократія — виборчі реформи 1867 і 1884 рр. розширили виборчі права, акт 1911 р. обмежив владу Палати лордів і посилив Палату громад; уряди лібералів і консерваторів проводили соціальні реформи (розвиток освіти, охорони здоров’я, поліпшення житлових умов, скорочення робочого тижня, легалізація профспілок), актуальною стала «ірландська справа» — боротьба за автономію Ірландії.
Зовнішня політика: Британія прагнула зберегти й розширити статус найбільшої колоніальної імперії, контролюючи Канаду, Австралію, Індію, значні території Африки та Близького Сходу; колонії забезпечували сировину, ринки збуту й військово-політичну присутність, що підтверджували, зокрема, англо-бурські війни за контроль над південноафриканськими територіями.