Відповіді до підручника: Стр.229 (24)

Зразок листа до Сергія.

Дорогий Сергію!

Пишу тобі як звичайний дев’ятикласник, який прочитав повість про твоє життя. Мені дуже захотілося звернутися до тебе, ніби ти живеш поруч, а не тільки на сторінках книжки.

Я щиро захоплююся твоєю сміливістю. Після аварії ти втратив слух, звичний світ для тебе зруйнувався, але ти не зламався. Було страшно опинитися серед чужих людей у навчально-реабілітаційному центрі, та ти зумів прийняти нові правила, вивчити мову жестів і знайти друзів. Не кожен дорослий витримав би те, що випало на твою долю.

Найбільше мене вразив твій вчинок, коли ти пішов шукати Яринку. Ти не знав точної дороги, майже нічого про неї не пам’ятав, але все одно вирушив у ризиковану подорож. Ти міг урятувати себе, але обрав порятунок іншої людини. Коли читав про пожежу й те, як ти вбіг у палаючу хату, мені самому було страшно, але водночас я відчував гордість за тебе.

Мені здається, твоя справжня «суперсила» – це вміння чути серцем. Ти відчуваєш чужий біль, не проходиш повз несправедливість, умієш дружити й відповідати за тих, хто поруч. Саме завдяки цьому до тебе потягнулися люди: Микола Павлович, професор, однокласники, а найголовніше – маленька Яринка.

Я хотів би навчитися в тебе наполегливості й уміння не опускати рук, навіть коли здається, що проти тебе весь світ. Після знайомства з твоєю історією починаєш більше цінувати здоров’я, родину й справжніх друзів.

Дякую тобі за приклад мужності й доброти. Дуже хочеться вірити, що в майбутньому ти станеш відомим музикантом, а поруч із тобою завжди будуть люди, які тебе розуміють і підтримують.

З повагою твій уявний друг.