Відповіді до підручника: Стр.160 (7)

Я уявляю героя-оповідача замріяним, дуже чутливим до природи й людей, уважним до найменших відтінків настрою. Він спокійний, але водночас неспокійний у думках: багато розмірковує про сенс життя, про те, який слід людина залишає після себе, як зоря – свій слід на небі. Це вдумливий, трохи самотній юнак, який уміє бачити красу в темряві ночі й у звичайній дорозі під ногами.

Якби я зустрівся з ним, то хотів би поговорити про його мрії та страхи, про те, чого він найбільше боїться втратити в житті. Ми б разом обміркували проблеми сенсу людського існування, відповідальності за свої вчинки, уміння цінувати кожну мить і не проходити байдуже повз красу світу та чужий біль.