Відповіді до підручника: Стр.187 (8)

Ліричний герой «бачить» у її очах грозу, бо в них відбивається буря внутрішніх почуттів дівчини: сильне, пристрасне, але й тривожне кохання, хвилювання, можлива образа чи страх розлуки. Це не буквальна гроза, а метафора напруженого емоційного стану.

Образ грози в строфі символізує силу й непередбачуваність почуттів, їхню контрастність: у ній поєднуються світло й темрява, радість і тривога, притягальність і небезпека. Блискавична, «електрична» енергія грози передає пристрастю, а дощ, що її супроводжує, натякає на можливі сльози й очищення. Отже, через ці образи поет показує, що кохання героїв потужне, складне й здатне змінити їхнє життя.