Відповіді до підручника: Стр.209 (9)

Сергій опинився серед глухих і слабочуючих однолітків, тому мусив опановувати їхній спосіб спілкування. За допомогою Миколи Павловича він поступово навчився читати по губах, користуватися дактильною абеткою й основними жестами, уважно стежити за мімікою й рухами співрозмовників. Спільні ігри, прогулянки, заняття в актовому залі та перегляд фільмів показали йому, що з однолітками можна порозумітися й без звуку.

Найскладнішим у навчанні було не стільки запам’ятати жести, скільки змиритися з втратою слуху, подолати сором, відчуття неповноцінності й замкнутість. Йому важко давалося прийняти новий спосіб життя, перебудуватися з «звукового» світу на зоровий, навчитися довіряти іншим людям.

Подолати зневіру та відчай Сергієві допомогли уважний і турботливий учитель-сурдолог Микола Павлович, підтримка вихователів, тепла атмосфера навчально-реабілітаційного центру й передусім дружба з Яринкою, яка потребувала його так само, як і він її. Додатковою опорою для хлопця залишалася любов до музики, що давала йому відчуття сенсу життя та віру у власні сили.