Відповіді до підручника: Стр.131 (12)

Назва «Воля до життя» має узагальнений, символічний характер. У ній поєднані два важливі поняття: «воля» як внутрішня сила людини, її рішучість і незламність, та «життя» як найвища цінність. Отже, вже назва підказує, що головним у творі буде не стільки воєнна подія, скільки духовна боротьба людини за право жити.

У творі цю волю уособлює насамперед Іван Карналюк. Тяжко поранений, він не здається: затискає рану, бореться зі втратою свідомості, тримається за спогади про рідну домівку й Галину. Навіть тоді, коли лікарі майже не вірять у його порятунок, Іван сам приходить до перев’язочної й вимагає лікування, повторюючи, що хоче жити. Його воля до життя сильніша за фізичну слабкість і наближення смерті.

Ця ж воля передається хірургові Миколі Дудку: бачачи Карналюка, лікар ніби оживає, забуває про втому, працює з новим натхненням. Отже, воля до життя героя рятує не лише його самого, а й морально підтримує інших людей, додає сили боротися зі смертю й війною.

Так поетика назви виявляється в усьому творі: у композиції (розповідь хірурга про «таємницю» людини на війні), у вчинках персонажів, у фіналі, де перемагає не смерть, а людський дух. Назва ніби формулює головну ідею оповідання: справжня людина тією мірою людина, якою сильною є її воля до життя. Саме тому «Воля до життя» є своєрідним ключем до розуміння характерів героїв і основного пафосу твору.